Почав займатися метанням молоту у 14 років після того, як спостерігав за батьковими тренуваннями сестри, хлопцеві здалося, що це весело[5]. Спочатку тренувався в клубі легкої атлетики Нанаймо[6]. Після закінчення школи переїхав до Камлупса, щоб мати можливість тренуватися у Ділана Армстронга, колишнього олімпійського медаліста у штовханні ядра[5]. Армстронг висловився про нового підопічного, що він був «худим баскетболістом, коли я його побачив. Що справді впадало в очі, так це його зріст і швидкість. Це рідкісне поєднання. Важко знайти швидку високу людину з гарною координацією, який ще й цікавиться метанням — усі вони займаються баскетболом, футболом чи іншими видами спорту»[5].
Дебютувавши на великому міжнародному турнірі на Чемпіонаті світу з легкої атлетики серед юніорів 2021 року, Кацберг пройшов у фінал метання молота, але фінішував останнім, не виконавши зарахованих кидків. Здобув срібну медаль у метанні молота на Іграх Співдружності 2022 року[7].
2023 року досяг перших успіхів на міжнародних змаганнях, зокрема став золотим медалістом на Meeting de Paris 2023 року[8]. Через кілька місяців вперше став чемпіоном Канади. На Чемпіонат світу з легкої атлетики в Будапешті пройшов у фінал із найкращим результатом і національним рекордом 81,18 м. П'ятий раз метнув на 81.25 м, встановивши ще один національний рекорд і вигравши золоту медаль і титул чемпіона світу[9]. Завдяки перемозі Кацберг став наймолодшим призером у метанні молота та чемпіоном світу серед чоловіків, а також першим канадцем, який виграв медаль у цих змаганнях. Його перемога посунула з п'єдесталу п'ятиразового чемпіона світу Павела Файдека, який фінішував четвертим, а також він обійшов олімпійського чемпіона Войцеха Новицького[10][11].
Після Чемпіонату світу Кацберг завершив рік у складі збірної Канади на Панамериканських іграх 2023 року, де виборов золоту медаль. Його переможний кидок 80,96 м, що стало новим рекордом на цих змаганнях[12].
20 квітня на змаганнях Kip Keino Classic у Найробі, Кенія Кацберг метнув на 84,38 м, цей результат став новим канадським рекордом, піднявши його на дев'яте місце серед усіх метальників[13][14]. Приєднався до олімпійської збірної Канади та виступив у метанні молота як фаворит і фінішував першим у кваліфікаційному раунді. У своєму стартовому кидку у фіналі подолав 84,12 м, що трохи менше за олімпійський рекорд у 84,80 м[15][16]. Він був єдиним учасником змагань, який метнув за 80 м, і виграв золоту медаль з перевагою у 4,15 м від срібного призера угорця Бенце Халаса[17]. Це була перша медаль у метанні молота серед канадців після срібла Дункана Гілліса 1912 року та перша золота медаль для канадця в метанні відтоді, як 1904 року Етьєн Демарто виграв у метанні ваги, змагання яке зараз не проводиться[15]. Після того як Камрін Роджерс здобула перемогу у жіночому турнірі, Канада перемогла в метанні молота на другому великому чемпіонаті[18].
Особисте життя
Катцберг родом з Нанаймо, Британська Колумбія, після закінчення середньої школи переїхав до Камлупса, щоб тренуватися в легкоатлетичному клубі Камлупса[19].
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
