Розташоване на мальовничому березі річки Черемош. Через село проходить автошляхом територіального значення Т 2601.
Історія
На початку XX століття в селі мешкало понад 2 тисячі осіб, що за тогочасними мірками було значущою цифрою. Переселенців приваблювало вигідне розміщення Іспасу на шляху із Чернівців до Вижниці і далі — на Галичину, яка до війни була у складі іншої держави. Крім українців, в Іспасі мешкали родини румунів, поляків, євреїв та вірменів.
У липні 1941 року місцеві «кузисти» (від назви пронацистської організації «Кузі») вчинили криваву бійню в сусідніх з Іспасом селах Мілієво та Банилів, де були винищені місцеві євреї. Те саме мало статися і в Іспасі, проте місцеві жителі не допустили розправи. Всі 15 єврейських родин села було врятовано: заради порятунку 100 осіб ризикували власним життям дві тисячі мешканців Іспаса.
Міжнароднй фонд толерантності, який досліджує історію Голокосту в різних країнах світу, ініціював встановлення в Іспасі пам'ятника «колективним праведникам». У 2008 році в селі урочисто заклали фундамент майбутнього монумента.
16 вересня 2016 року шляхом об'єднання сільських рада, село увійшло до складу Вижницької міської громади.[2] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 4353 особи, з яких 2075 чоловіків та 2278 жінок[3].