Іабет (Іабтет, Іаб, Абет, Абтет, Аб[1]) — Богиня сходу та східної пустелі в давньоєгипетській міфології, аналог богині Амаунет.
Вранці Іабет очищає бога сонця Ра перед його денною подорожжю по небу. Її чоловіком був бог родючості Мін. Їй і її чоловікові поклонялися у столиці 9-го нома Верхнього Єгипта Панополе.[2]
В Амдуаті, Іабет зображували як жінку з руками по бокам, під ім'ям Іаб. Поряд з 11 іншими богинями, включаючи Ісіду і її бабусю Тефнут, ця група богинь була відома як «Ті, хто віддають хвалу богу Ра».
Неферт-Іабет[en] — одна з принцес, названа на честь цієї богині. Її батьком був фараон Хуфу.[3]