Належить до давнього німецького шляхетного роду фон Путткамер з Східної Померанії. Під час війни жив с матір'ю в Швейцарії. Після закінчення гімназії в 1952 році спочатку працював, потім вивчав машинобудування в Вищій технічній школіАахена. Під час студентства надрукував декілька науково-фантастичних оповідань та романів, підробляв журналістом та фоторепортером в Боні, писав статті з технічної тематики в автомобільних фахових часописах.
В 1962 році закінчив внз та з дипломом інженера перебрався до США. Працював в НАСА в команді Вернера фон Брауна в Гантсвіллі (штат Алабама), розраховував орбіти польотів для програми «Apollo», брав участь у розробці ракети-носія Saturn V. Після закінчення місячної програми працював в розробці програм «Skylab», Apollo-Союз, та «Space Shuttle».
З 1974 року очолював робочу групу стратегічного планування в штаб-квартирі НАСА у Вашингтоні. З 2007 року працював на керівній посаді в Управлінні космічних операцій (Office of Space Operations) для Міжнародної космічної станції ISS, а з 2004 року по реалізації довгострокової програми НАСА польотів на Місяць та Марс.
Був радником при зйомках блокбастеру Star Trek (1979)
Широкій світовій телеглядацькій аудиторії Єско фон Путткамер відомий як фаховий коментатор чисельних історико-документальних фільмів про створення космічної техніки, програми НАСА та пілотовані польоти в космос.
У Німеччині він став відомим як популяризатор польотів людини в космос завдяки виступам у засобах масової інформації та як автор спеціалізованих книг. Як член консультативної ради Інституту космічної освіти Німеччини, він був відданий справі просування молодих талантів у своєму рідному місті Лейпцигу. До кінця життя він підтримував тісні контакти з космічними експертами в Німеччині, особливо в ЄКА та ДЛР.[3][4]
Єско фон Путткамер помер від серцевої недостатності у віці 79 років після нетривалої хвороби 27 грудня 2012 року.[5] У нього залишилася дружина Урсула, з якою він був одружений з 1961 року.[6][7]
↑vgl.: Frhr. Jesco Hans Heinrich Max. In: Ellinor von Puttkamer (Bearbeiterin): Geschichte des Geschlechts v. Puttkamer (= Deutsches Familienarchiv, Band 83–85). 2. Auflage, Degener, Neustadt an der Aisch 1984, ISBN 3-7686-5064-2, Seite 645