Єрусалимський собор — один із перших християнських соборів, що зібрав апостолів і старійшин християнської церкви в Єрусалимі. Собор описаний у книзі Дій апостолів, його проведення як правило датується 49 роком.
Основним питанням собору став Закон Мойсеєвий, що передбачав обов'язкове обрізання і захищався фарисеями (Дії15:5). Протилежної точки зору дотримувались апостол Павло і святий Варнава. Рішенням собору стало відмова від юдейських практик обрізання, жертвоприношень тварин в Єрусалимському храмі, левірату, відвідування єврейських синагог, зберігання суботнього спокою і безлічі інших обрядовихритуалів, за які юдеїв викривав ще сам Христос (напр. Мт.23:38–46). І, хоча християни з євреїв і надалі намагалися дотримуватися старозавітних обрядів (Дії21:21–28), рішення собору ознаменували розрив християнства з юдаїзмом і сприяли поширенню християнства серед язичників.
Серед зовнішніх приписів, постановою собору християнам було наказано утримання від ідолопоклонства, жертовної крові, а також заборону віруючим робити іншим того, що собі не хочуть (Дії15:28–29).
Єрусалимський собор іноді вважається єдиним собором, на якому були присутні апостоли; проте вони збиралися і раніше, зокрема для обрання 12-го апостола (Матвія) замість відпавшого Іуди (Дії1:13–26), та для обрання семи дияконів (Дії6:1–6) і в інших випадках.
↑
Незважаючи на те, що Собор було перенесено до Феррари в 1438 році, а пізніше до Флоренції, деякі єпископи відмовилися переїхати і залишилися на паралельному Соборі в Базелі.