PROFILBARU.COM

Ґерт Гофман
Ґерт Гофман
Gert Hofmann
Народився	29 січня 1931; Лімбах, Саксонія, Німеччина
Помер	1 липня 1993 (62 роки); Ердінг, Баварія, Німеччина; ·цереброваскулярні хвороби
Країна	Німеччина
Національність	німець
Діяльність	драматург, белетрист, есеїст
Alma mater	Лейпцизький університет і Фрайбурзький університет
Заклад	Техаський університет, Університет Каліфорнії (Берклі), Паризький університет, Люблянський університет і Тулузький університет
Жанр	драма, проза, есе
Членство	Німецька академія мови і поезії
Діти	Michael Hofmannd
Нагороди	"Інгеборг Бахманн" (1979)

Ґерт Гофман (нім. Gert Hofmann 29 січня 1931, Лімбах, Саксонія, Німеччина — 1 липня 1993, Ердінг, Баварія, Німеччина) — німецький письменник, один із видатних німецькомовних драматургів другої половини ХХ століття. Він також є автором романів, оповідань та есеїв.

Біографія

Ґерт Гофман виріс у Лімбаху, Саксонія. У 1948 році його сім'я переїхала до Лейпцига, де він вивчав іноземні мови і складав іспити на літературного перекладача з англійської мови. У 1950 році почав вивчати романістику, германістику, славістику та англійську мову в Лейпцизькому університеті.

У 1951 р. Він виїхав зі Східної Німеччини у Фрайбург, де продовжив навчання. Вивчав англійську, німецьку, романські мови, соціологію та політологію. У 1957 році закінчив університет, написавши дисертацію про Генрі Джеймса і отримав учений ступінь доктора філософії.

Кілька років працював науковим асистентом Фрайбурзького університету, а з 1961 р. вів курси з германістики в університетах Тулузи, Парижу, Брістоля, Единбурга, Нью-Гейвені, Берклі та Остіні.

З 1971 по 1980 роки Гофман живе в Клагенфурті та одночасно викладає в Люблянському університеті. Після 1980 року він жив з сім'єю в Ердінгу біля Мюнхена.

Помер від інсульту в 1993 році.

Творчість

Літературна творчість Ґерта Гофмана складається в основному з кількох радіодрам і декількох театральних вистав, що з'явилися на початку 1960-х.

З 1979 року письменник опублікував ряд оповідань та романів, які зробили його популярним для широкої аудиторії.

Хоча у своїх радіодрамах Гофман розвиває в першу чергу критику мови та суспільства, в його прозових творах, які критики порівнюють з прозою Томаса Бергнарда, він описує в основному психічно і фізично скалічених головних героїв у зловісному та жорстокому світі^[1].

Важливими і повторюваними темами у його творах є проблеми з немислимим німецьким минулим та гротескними наслідками цього.

З 1987 року Ґерт Гофман є членом Німецької академії мови та літератури в Дармштадті. Отримує важливі літературні нагороди та відзнаки.

Бібліографія

Interpretationsprobleme bei Henry James, 1957
Der Bürgermeister, Theaterstück, 1963
Der Sohn, Theaterstück, 1966
Kündigungen, Zwei Einakter, 1969
Advokat Patelin, Theaterstück, 1976
Die Denunziation, Novelle, 1979
Die Fistelstimme, Roman, 1980
Fuhlrotts Vergeßlichkeit und Portrait eines uns bekannten Kopfes, 1981
Gespräch über Balzacs Pferd, Vier Novellen, 1981
Die Überflutung, Vier Hörspiele, 1981
Auf dem Turm, Roman, 1982
Die Rückkehr des verlorenen Jakob Michael Reinhold Lenz nach Riga, Novelle, 1984
Unsere Eroberung, Roman, 1984
Der Blindensturz, Erzählung, 1985
Veilchenfeld, Erzählung, 1986
Die Weltmaschine, Erzählung, 1986
Casanova und die Figurantin, Novelle, 1987
Unsere Vergeßlichkeit, Roman, 1987
Vor der Regenzeit, Roman, 1988
Der Kinoerzähler, Roman, 1990
Tolstois Kopf, Erzählungen, 1991
Das Glück, Roman, 1992
Das Thema kommt, verbeugt sich, sagt: Wie wär's?, Essay, 1992
Die kleine Stechardin, 1994