Янус разом з батьком перебував у заручниках в Генуї. Після визволення спробував звільнитись з-під влади Генуезької республіки, втім нічого не зміг протистояти її флоту. Зрештою 7 липня 1403 року Янус був змушений підписати договір, що підтвердив торгову залежність Кіпру від генуезців.
1425 року в відповідь на напади кіпрських піратів на Сиріюмамлюцький султан Барсбей відрядив свій флот у рейд на Лімасол. Наступного, 1426 року, мамлюцька армія висадилась на Кіпрі й 7 липня розбила біля Хирокитії армію Януса, причому сам король потрапив у полон і був вивезений до Каїра. Його звільнили лише після того, як він визнав над собою сюзеренітет мамлюцького султана. Окрім того він був змушений як сплачувати данину мамелюкам, так і віддавати генуезцям усі прибутки від портів Фамагусти. Від такого приниження він так і не зміг оговтатись і помер 1432 року в Нікосії.
Родина
1-ша дружина: після січня 1400 року (шлюб розірвано в 1407/1409 році), Англезія Вісконті (пом. 12 жовтня 1439), дочка Бернабо Вісконті, правителя Мілана. Дітей у тому шлюбі не було.
Анна де Лузіньян (бл. 24 вересня 1419 — 11 листопада 1462), принцеса Кіпру; чоловік: від 1 листопада 1433[1]Людовик I (21 лютого 1402 — 29 січня 1465), герцог Савойський
Марія де Лузіньян (пом. після 29 квітня 1437)
Окрім того, Янус мав кількох дітей, народжених поза шлюбом:
Алоїс (1408 — після 1421)
Гі де Лузіньян (1410—1470), узаконений 1428 року; дружина: до 1432 року Ізабелла Бабін, від 1434 року Ізабо Плакотон.
Катерина; чоловік: від 1427 року Гарсеан Суарес де лос Жернаділья, конетабль та адмірал Кіпру
Примітки
↑Savoy 2. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 24 червня 2019.
Джерела
Grousset René. L’Empire du Levant: Histoire de la Question d’Orient. — Paris : Payot, 1949 (перевидано 1979). — 648 p. — (Bibliothèque historique) — ISBN 2-228-12530-X.