Я вмираю, але не здаюсь! Прощавай, Батьківщино

Копія напису в музеї оборони Берестейської фортеці.

«Я вмираю, але не здаюсь! Прощавай, Батьківщино»  (рос. Я умираю, но не сдаюсь! Прощай, Родина) — напис, зроблений у Берестейській фортеці 20 липня 1941 року, у районі Білостоцької брами в західній частині Центрального острову, у ході її оборони під час Німецько-радянської війни.

Напис був виявлений у руїнах казарми 132-го окремого батальйону конвойних військ НКВС СРСР, однієї з чотирьох військових частин і підрозділів військ НКВС, які разом із гарнізоном Червоної Армії дислокувалися у фортеці^[1][2][3]. Вважається, що напис зроблено військовослужбовцем цього батальйону Федором Рябовим^[4].

Пізніше частина стіни з написом була перевезена з Берестя до Москви, увійшовши до складу експозиції Центрального музею Збройних Сил^[5]. Копію напису було виконано в меморіальному комплексі «Берестейська фортеця-герой». У музеї фортеці розташована скульптура у бронзі «Вмираю, але не здаюся», подарована мінськими робітниками до дня відкриття меморіалу в 1969 році^[6].

У кіно

• У фільмі 2010 року «Брестська фортеця» напис на стіні залишає один із солдатів.

Примітки

1. Фёдоров П. А. Конвойные войска НКВД СССР в боях начального периода Великой Отечественной войны 1941—1945 гг. //Вестник Санкт-Петербургского университета МВД, № 4 / 2009, с. 27—31.
2. Шабанов П. Вологжане в Брестской крепости // Наша Вологда, № 20 (368), 06.06.2013.
3. Борисов Б. Власов и Геббельс осуждают НКВД // Русский Обозреватель, 27.11.2010.
4. К 70-летию Победы в Великой Отечественной войне 1941—1945 гг. Интересные факты [Архівовано 2016-09-21 у Wayback Machine.] // Официальный сайт Министерства внутренних дел Российской Федерации, 2016.
5. Зал № 9. Вероломное нападение фашистской Германии на Советский Союз. Стратегическая оборона советских войск летом и осенью 1941 года [Архівовано 7 лютого 2009 у Wayback Machine.] // Сайт Центрального музея Вооружённых сил.
6. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 грудня 2021.