У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Юкон.
Ю́кон (англ.Yukon, МФА: [ˈjuːkɒn], фр.Yukon, МФА(фр.): [ju.kɔ̃]) — найменша з трьох територій і однойменне озеро на крайньому північному заході Канади. Адміністраційний центр території — місто Вайтгорс.
Територію названо на честь річки Юкон, яка мовою корінного населення гвічин означає «велика річка». Першопрохідці-золотошукачі річкою Юкон на території сучасного Вайтгорсу побачили повноводну річку, в якої хвилі були настільки великими, що нагадували стадо білих коней. Таким чином, закріпилася назва міста як Вайтгорс (англ.Whitehorse — «білий кінь»). Природа Юкону вирізняється дикою недоторканістю й тишею, а також великою кількістю диких тварин і птахів, річок та озер.
Центральна та північна частина Юкону уникла заледеніння, коли територія була частиною Берингії, і тому її заселено племенами індіанців задовго до прибуття європейців. Залишки стоянок первісної людини були знайдені біля селища Олд-Кроу (англ.Old Crow — «стара ворона»): вони виявилися найстаршими слідами первісних людей в Америці. Близько 800 року н. е. в результаті виверження вулкану Mount Churchill на кордоні з Аляскою південний Юкон виявився повністю засипано шаром попелу, який все ще можна побачити вздовж Клондайкської автомагістралі (англ.Klondike Highway).
У племен індіанців раніше існували розвинені торгові маршрути, а європейська колонізація цього району почалась тільки на початку XIX століття з розвитком на Юконі хутряної торгівлі та з початком діяльності місіонерів-єзуїтів і експедиції кампанії будівництва лінії російсько-американського телеграфу. Наприкінці XIX століття в край почали приїжджати золотошукачі, що й призвело до зростання чисельності населення і початку роботи сил Королівської північно-західній кінної поліції, що зробило у 1897 році Клондайкську золоту лихоманку наймирнішою за всю історію золотодобування. Збільшення через золоту лихоманку населення призвело до відділення округу Юкон від Північно-Західних територій і утворення окремої території Юкон у 1898 році.
Населення
Згідно з Канадським переписом 2001 року найбільша етнічна група Юкону — англійці (27,1 %), слідом за ними йдуть представники корінних народів (індіанці й ескімоси, так звані в Канаді «перші нації») (22,3 %), шотландці (21,9 %), ірландці (19,1 %), німці (14,3 %) і французи (13,4 %), хоча більше чверті опитаних також визначили свою етнічну приналежність як «канадці».
Мова
Населення за даними Канадського перепису 2006 року — 30 372 осіб.
Згідно з 29940 окремими відповідями на питання перепису про «рідну мову» найчастіше називали такі мови:
1.
Англійська
25,655
85,69 %
2.
Французька
1,105
3,69 %
3.
Німецька
775
2,59 %
4.
Китайська
260
0,87 %
5.
Тагальська
145
0,48 %
6.
Нідерландська
140
0,47 %
7.
Іспанська
130
0,43 %
8.
В'єтнамська
105
0,35 %
9.
Угорська
80
0,27 %
10.
Панджабська
80
0,27 %
11.
Гвічін
75
0,25 %
12.
Тлінгітська
70
0,23 %
Уряд
Економіка
Найважливішою статтею економіки Юкону з XIX століття була гірничодобувна промисловість. Тут є поклади таких корисних копалин, як свинець, цинк, срібло, золото, мідь і азбест. Початком свого розвитку територія Юкону зобов'язана «золотій лихоманці».