У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Шевченко.
Юрій Олексійович Шевче́нко ( 16 березня 1936(19360316), Київ) — колишній український радянський футболіст, воротар, вихованець київського ФШМ і ДЮСШ «Динамо» (Київ).
Учасник вперше створеної юнацької збірної СРСР. Був у складі київського «Динамо», грав за дніпропетровський «Металург» і вінницький «Локомотив». Згодом — тренер дитячих команд.
Загальні відомості
Народився 16 березня 1936(19360316) року в Києві.
Футбольну освіту здобув у київській ФШМ (Футбольна школа молоді).
Розпочинав у київському «Спартаку».
1954 року продовжив футбольну освіту в ДЮСШ «Динамо» (Київ) — вихованець Миколи Мельниченка.
1955—1956 і 1958 років — у складі київського «Динамо».
1957 року провів 28 матчів у складі дніпропетровського «Металурга».
Ненадовго повернувшись до «Динамо», 1958 року він покинув команду разом з групою інших футболістів.[1]
1959—1964 — воротар вінницького «Локомотиву». Це була сильна команда (Валентин Трояновський, Анатолій Крощенко, Євген Котельников, Борис Липський, Анатолій Молотай), за яку грали чимало вихованців київського «Динамо», запрошених тренером Віктором Жиліним.[2] Про Юрія Шевченка згадують як про надійного воротаря — «елегантний футболіст, високий, стрункий, — перехоплював практично всі „високі“ м'ячі».[3] Будучи гравцем «Локомотива», який став Чемпіоном Української РСР з футболу, був удостоєний звання «Майстер спорту СРСР».
1965 — воротар команди «Чайка» Балаклава.
1969 року грав за команду «Поділля» Кам'янець-Подільський.
Після завершення футбольної кар'єри працював дитячим тренером та тренером воротарів, зокрема в київському «Арсеналі». Серед його вихованців — Роман Зозуля,[4][5] а також воротарі — Дмитро Непогодов, Владислав Чангелія, Сергій Сітало.
Примітки
Посилання
