У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Шевченко.
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див.
Шевченко Тарас.
Тарас Гео́ргійович Шевче́нко (16 березня 1929, Харків — 2015[1]) — український живописець, художник театру, Заслужений діяч мистецтв України (2002[1]) Член Національної спілки художників України з 1962 р.[1].
Біографія
Дитинство провів у місті Мерефа, де під час Другої світової війни отримав поранення та контузію. Брав активну участь у диверсійній діяльності проти окупантів, за що був катований.[1]
1957 року закінчив Харківський художній інститут, де навчався у художників театру Бориса Косарєва та Дмитра Овчаренка, живописця Петра Шигимаги. У 1962 році став членом Спілки художників СРСР. Викладав у Луганське художнє училище. Оформлював вистави у Полтаві, Донецьку, Самарі, Луганську.
У 2002 році отримав звання Заслужений діяч мистецтв України. Посмертно отримав звання «Почесний громадянин Сахновщини» (де жив у роки війни після Мерефи).
Оформлення вистав
Живописні твори
- «Комбат І. Лисов» (1980).
- «Затишшя» (1984—1985).
- «Повірка» (1986).
- «Навала» (1988).
- Портрет Клауса Кремера (1992).
- Портрет Ільзе Ківелітц (1992).
- «Спогади про Мальту» (1995).
Акторські роботи
Мавши досвід у художній самодіяльності час від часу виходив на заміну у професійному театрі, також знімався у кінострічках.[2]
Ролі в театрі
Полтавський український музично-драматичний театр:
Фільмографія
Нагороди
Література
Примітки