Шарій Ольга Олексіївна

Шарій Ольга Олексіївна
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженнірос. Ольга Алексеевна Бондаренко Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася25 березня 1989(1989-03-25) (35 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Київ, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняІспанія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьжурналістка, політолог, головна редакторка, ютуберка Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКНУ імені Тараса Шевченка Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовросійська і українська Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності2018 — тепер. час
Посадаголовний редактор Редагувати інформацію у Вікіданих
Партія«Партія Шарія» Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зШарій Анатолій Анатолійович Редагувати інформацію у Вікіданих

Ольга Олексіївна Шарій, дівоче прізвище Бондаренко (25 березня 1989(1989-03-25) Редагувати інформацію у Вікіданих, Київ Редагувати інформацію у Вікіданих) — проросійська журналістка з України, пропагандистка, відеоблогерка. Редакторка проросійського інтернет-видання «Шарій.net». Член Міжнародної федерації журналістів, співзасновниця та керівниця забороненої в Україні Партії Шарія[1]. З 20 серпня 2021 року перебуває під санкціями РНБО[2].

Кандидат в народні депутати 2019 року[3], де «партія» отримала 2,23 % голосів.

Дружина проросійського відеоблогера, пропагандиста й колишнього журналіста Анатолія Шарія. Із 2019 року проживає в Іспанії разом із чоловіком.[джерело?]

Життєпис

Бондаренко Ольга Олексіївна народилася 25 березня 1989 року в Києві. 2011 року закінчила Київський університет імені Тараса Шевченка. У тому ж році почала журналістську кар'єру в інтернет-виданнях «Facenews» і «Gloss»[4][5][6].

2013 року в Євросоюзі побралася з журналістом Анатолієм Шарієм. Станом на 2019 рік були одружені[2].

Журналістська діяльність

2013 року, під час Революції гідності писала статті для From-UA. 2014 року співпрацювала з виданням The Kiyv Times і «Кореспондент»[7].

2018 року створила канал на YouTube, що у вересні 2018 року мав 200 тисяч, а в липні 2019—330 тисяч підписників[8].

2017 року подала заявку на вступ до «Незалежної медіа-профспілки України», але 5 з 7 членів комісії виступили проти її вступу, аргументувавши це тим, що її «публічні заяви не відповідають статуту організації». За місяць вона вступила до Європейського союзу журналістів і стала членкинею Міжнародної федерації журналістів[9][10].

З серпня 2018 року почала періодично з'являтися в ефірах забороненого в Україні телеканалу NewsOne, пов'язаного із кумом Путіна проросійським олігархом Віктором Медведчуком[11].

Партійна діяльність

Проходила другим номером у списку політичної партії «Партія Шарія» на дострокових виборах до Верховної ради України 21 липня 2019 року[12][13][14]

На виборах партія набрала 2,23 % і не пройшла в парламент.

Пропагандистська діяльність

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, як і до нього, веде активну антиукраїнську та проросійську пропаганду[15].

Примітки

  1. Блогер разоблачил "российскую агентуру" среди соратников Шария. Расследования (рос.). Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 26 лютого 2020. 
  2. РНБО запровадила санкції проти Шаріїв та головреда "Страни" Гужви. pravda.com.ua. Українська правда. 20 серпня 2021. Архів оригіналу за 21 серпня 2021. Процитовано 21 серпня 2021. 
  3. Центральна виборча комісія - Виборчий список. ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ "ПАРТІЯ ШАРІЯ". cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 21 грудня 2021. Процитовано 9 січня 2020. 
  4. Бондаренко, Ольга (6 ноября 2012). Рассказ киевлянки о поездке в Литву. Архів оригіналу за 7 вересня 2018. Процитовано 7 серпня 2018. 
  5. Бондаренко, Ольга (6 ноября 2012). Интервью с тремя парами киевских близнецов. Архів оригіналу за 7 вересня 2018. Процитовано 7 серпня 2018. 
  6. Бондаренко, Ольга (14 ноября 2012 года). Как живется украинцам с необычными фамилиями?. gloss.ua. Архів оригіналу за 7 вересня 2018. Процитовано 7 серпня 2018. 
  7. Статьи Ольги Бондаренко на сайте «Корреспондент». Архів оригіналу за 22 вересня 2018. Процитовано 23 лютого 2021. 
  8. Канал Ольги Шарий на YouTube. Архів оригіналу за 21 лютого 2021. Процитовано 23 лютого 2021. 
  9. Новиков, Максим (10-10-2017). НМПУ отказал Ольге Шарий в получении статуса журналиста. newstes.ru. Архів оригіналу за 1 серпня 2019. Процитовано 7 серпня 2018. 
  10. Ольга Шарий принята в Международную федерацию журналистов. newstes.ru. 03-11-2017. Архів оригіналу за 6 вересня 2018. Процитовано 7 серпня 2018. 
  11. Алексей Минаков. NewsOne и 112-Украина — не оппозиционные, а пропагандистские телеканалы [Архівовано 15 лютого 2020 у Wayback Machine.] Детектор медиа, 22.08.2018
  12. Опубликован список первой пятерки Партии Шария. Страна.UA. 17 червня 2019. Архів оригіналу за 16 грудня 2021. Процитовано 6 вересня 2019. 
  13. Выборы-2019: список партии Партия Шария. Сегодня.UA. 10 липня 2019. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 6 вересня 2019. 
  14. Центральна виборча комісія - Вибори народних депутатів України 2019. www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 21 грудня 2021. Процитовано 23 липня 2019. 
  15. Шарій Ольга Олексіївна — Фігурант(ка) реєстру зрадників, інформація про зраду | Реєстр Зрадників і ПолітХаб. www.chesno.org (укр.). Процитовано 29 липня 2024. 

Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!