Шарль Персьє

Шарль Персьє
фр. Charles Percier
Народився	22 серпня 1764(1764-08-22)[1][2]^[…] Париж, Французьке королівство[5]
Помер	5 вересня 1838(1838-09-05)[1][2]^[…] (74 роки) Париж, Французьке королівство[5]
Поховання	Пер-Лашез і Grave of Pierre Fontaine^d
Країна	Франція
Діяльність	архітектор, дизайнер, унаочнювач, art educator
Галузь	архітектура[6], інтер'єр[6] і образотворче мистецтво[6]
Alma mater	Національна вища школа красних мистецтв
Вчителі	Antoine-François Peyre^d
Відомі учні	Жак Ігнас Хітторфф, Hippolyte Le Bas^d, Огюст Рікар Монферран, Луї Тулліус Йоахім Вісконті, Achille Leclère^d, Louis-Adrien Lusson^d, Alphonse de Gisors^d, Auguste Caristie^d, Bruno Renard^d, François Debret^d, Jacques-Marie Huvé^d, Martin-Pierre Gauthier^d, Paul Letarouilly^d, Gustav Friedrich Hetsch^d і André Chatillon^d
Знання мов	французька[1][6]
Членство	Нідерландська королівська академія наук і Академія красних мистецтв Франції
Напрямок	неокласицизм
Magnum opus	Тріумфальна арка на площі Каррузель
Нагороди	Римська премія
Медіафайли у Вікісховищі

Шарль Персьє (фр. Charles Percier; 22 серпня 1764, Париж — 5 вересня 1838, Париж) — французький архітектор, художник і декоратор, педагог. Один з творців стилю ампір.

Біографія

Навчався в Парижі, пізніше в 1786—1792 роках жив в Римі, де вивчав твори давньоримського зодчества. Брав участь у відновленні Колони Траяна. У 1784 році став лауреатом Римської премії.

У 1794—1814 працював спільно з П'єром Фонтеном, разом з яким став одним із творців стилю ампір, відзначався в імператорської Франції урочистістю і парадністю меморіальної архітектури і палацових інтер'єрів.

Шарль Персьє був придворним архітектором імператора і одним із законодавців смаку в період імперії Наполеона I. Спільно з Фонтеном створив ряд урочисто-монументальних споруд, в тому числі арку на площі Каррузель в Парижі (1806—1808), яка формами нагадувала давню арку Костянтина в Римі. Споруду, створену на честь перемоги Наполеона в битві під Аустерліцем, висотою 19 метрів вінчала квадрига святого Марка, вивезена з Венеції.

Крім того, ними створено одне з крил Лувра — Павільйон Маршан (Pavillon Marsan). Персьє брав участь у відновленні Компьенского палацу, створенні інтер'єрів Мальмезона, замку Сен-Клу і палацу Фонтенбло, займався проектуванням меблів, оздоблення інтер'єру, оформленням урочистостей і святкувань.

Спільно видали праці "Palais, maisons etc. + Rome «(1798) і» Recueil de decorations interieure "(1812).

Створив малюнки деяких банкнот Банку Франції (500 і 1000 франків типу «Жерміналь»).

Викладав архітектуру в Школі образотворчих мистецтв в Парижі. Серед його учнів: Огюст Монферран, будівельник Ісаакіївського собору в Санкт-Петербурзі; Луї Вісконті, розробник проекту надгробного пам'ятника Наполеону І; Мартен-П'єр Готьє; Хеч, Густав Фрідріх фон (1788—1864) — данський скульптор, художник; Жак Іньяс Гітторф — французький скульптор німецького походження.

Похований на кладовищі Пер-Лашез. Після смерті Шарля Персьє в 1838 році Фонтейн спроектував гробницю в характерному для них стилі. Вони були колегами жили разом. Фонтейна, відповідно до його побажань, після смерті в 1853 році помістили в ту ж гробницю.

Примітки

1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
2. Charles Percier
   d:Track:Q17299517
3. SNAC — 2010.
   d:Track:Q29861311
4. Charles Percier-bassant — ministère de la Culture.
   d:Track:Q2886420d:Track:Q384602
5. Персье Шарль // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
   d:Track:Q649d:Track:Q17378135
6. Чеська національна авторитетна база даних
   d:Track:Q13550863