У готелі проживали численні письменники, музиканти, художники та актори. Хоча «Челсі» більше не приймає нових довготривалих мешканців, у будинку все ще мешкають люди, які жили там до зміни політики.
13-поверховий будинок готелю було побудовано в 1884 році. До 1905 року будівлю експлуатував один з перших у місті житловий кооператив. Готель спроектував Філіп Губерт з фірми Hubert, Pirrson&Company у стилі королеви Анни та вікторіанської готики Серед його відмінних рис — делікатні, прикрашені квітковими орнаментами залізні балкони на фасаді та великі сходи, що тягнуться на дванадцять поверхів. Як правило, ці сходи доступні лише для зареєстрованих гостей, хоча готель пропонує щомісячні екскурсії для всіх охочих. На момент будівництва будівля була найвищою в Нью-Йорку[3].
У 2011 році готель був проданий забудовнику Джозефу Четріту за 80 мільйонів[4] і перестав бронювати нових гостей, щоб розпочати ремонт[5][6]. Довгожителям було дозволено залишатися в будівлі[7]. Ремонт викликав скарги до міста з боку решти орендарів, пов'язаних із небезпекою для здоров'я, спричиненою будівництвом.[8] Міський будівельний департамент розслідував ці скарги та не виявив серйозних порушень.[9] У листопаді 2011 року керівництво розпорядилося зняти зі стін усі художні твори готелю, нібито для їх охорони та каталогізації, що було негативно прийнято деякими орендарями У 2013 році Ед Шеец став новим власником готелю «Челсі»[10][11].
Мадонна жила в «Челсі» на початку 1980-х в кімнаті 822[21]. Леонард Коен, який жив у кімнаті 424, та Дженіс Джоплін у кімнаті 411, мали роман у готелі у 1968 році, і Коен пізніше написав про це дві пісні: «Chelsea Hotel» і «Chelsea Hotel #2»[16][22]The Kills написали більшу частину свого альбому «No Wow» у «Челсі», імовірно, між 2003 і 2005 роками.[23]Йорма Кауконен написав пісню «Third Week in the Chelsea» для альбому «Bark» Jefferson Airplane 1971 року, провівши три тижні свого життя у готелі.[24]
Енді Воргол
Готель «Челсі» часто асоціюється із суперзірками Воргола, оскільки Енді Воргол і Пол Морріссі зрежисували «Дівчата з Челсі» (1966) — фільм про завсідниць Фабрики, що жили у готелі.
«Титанік»
Декілька вцілілих пасажирів «Титаніка» деякий час мешкали в готелі, оскільки «Челсі» знаходиться недалеко від пристані 54, дока «Білої зірки», де корабель мав причалювати. У «Челсі» також проживало багато моряків, які поверталися зі служби у Першій світовій війні.
Номер 205 відомий тим, що у ньому свої останні дні провів поет Ділан Томас. Одного дня йому стало зле, його доставили в місцеву лікарню, де він помер від пневмонії 9 листопада 1953 року. У готелі також загинув письменник Чарльз Джексон, автор бестселера «Втрачений вікенд».
↑Chamberlain, Lisa (19 червня 2007). Change at the Chelsea, Shelter of the Arts. The New York Times. Процитовано 16 грудня 2007. For six decades the Bard family has managed the Hotel Chelsea, overseeing a bohemian enclave that has been a long-term home for writers, artists and musicians including Mark Twain, O. Henry, Tennessee Williams, Dylan Thomas, Andy Warhol, and Sid Vicious and Nancy Spungen.