У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем:
Чабан.
Андрі́й Олекса́ндрович Чаба́н (Псевдо: «Ворон»[1]; 31 січня 1988(19880131) с. Залісці Кременецького району Тернопільської області — 24 липня 2014 м. Первомайськ Луганської області) — український військовик, сержант-інструктор відділення зв'язку 140-го окремого центру СО ГШ в/ч А0661 Збройних сил України.
Життєпис
Був єдиною дитиною в родині. У 2003 році закінчив Залісецьку ЗОШ І-ІІІ ступенів, у 2008 — Галицький інститут імені В. Чорновола в Тернополі.
Від 2008 року за контрактом служив у частині А 0551 у Хмельницькому, був інструктором відділення зв'язку. У 2014 — у в/ч А0661.
Після захоплення Криму Росією 80 днів був у Херсоні, потім його направили на Схід. Під час патрулювання спецпризначенці виявили диверсійну групу терористів. Загинув 24 липня біля Первомайська від кулі снайпера, врятувавши побратимів від загибелі ціною власного життя — група потрапила в засідку, тоді ж полягли Василь Кобернюк, Володимир Черкасов та Тарас Якимчук.
Йдучи в небезпечну зону, воїн не слухав тих, хто його від цього відмовляв, а наголошував:
|
- «Це ж моя Україна, я мушу її боронити від ворога»
|
|
Відзнаки
Вшанування пам'яті
26-27 липня 2014 року в Тернопільській області було оголошено жалобу.
31 січня 2015 року на фасаді Залісецької школи, де навчався воїн, відкрили меморіальну дошку Андрієві Чабану.[4]
Від жовтня 2017 року Залісецька ЗОШ І-ІІІ ступенів носить ім'я Андрія Чабана.[5]
Див. також
Примітки
Джерела
- Якушко, О. Про останній бій не розкажуть / Олеся Якушко // Вільне життя плюс. — 2014. — № 62 (1 серп.). — С. 1 — (Бути воїном — значить жити вічно!).
- Щоб рідні тут жили в спокою: Навіки будем у небеснім батальйоні // «Вільне життя плюс». — 2014. — № 82 (10 жовт.). — С. 5.
Посилання