PROFILBARU.COM

	Хуссейн аль-Вейні; араб. حسين العويني
Прапор	21-й Прем'єр-міністр Лівану
14 лютого — 7 квітня 1951
Попередник:	Ріад ас-Сольх
Наступник:	Абдалла Яфі
Прапор	39-й Прем'єр-міністр Лівану
20 лютого 1964 — 25 липня 1965
Попередник:	Рашід Караме
Наступник:	Рашід Караме
	Міністр закордонних справ Лівану
	Міністр закордонних справ Лівану
20 жовтня 1968 — 15 січня 1969
Попередник:	Фуад Бутрос
Наступник:	Рашид Караме
Народження:	24 грудня 1900; Бейрут, Ліван
Смерть:	10 грудня 1971 (70 років); Бейрут, Ліван
Країна:	Ліван
Релігія:	іслам
Автограф:
Нагороди:
	Медіафайли у Вікісховищі

Хуссейн аль-Вейні (араб. حسين العويني; 24 грудня 1900 — 11 січня 1971) — ліванський політик, двічі обіймав посаду прем'єр-міністра Лівану.

Біографія

Народився 1900 року в Бейруті. Закінчив католицьку школу Святого Йосипа. Мав бізнесові зв'язки з Палестиною, Єгиптом, Хіджазом і Саудівською Аравією. 1937 року повернувся на батьківщину, де заснував перший комерційний банк у країні «Banque du Liban et d'Outre-Mer».

1947 року його обрали до парламенту, членом якого він залишався до 1951. Від 1948 до 1969 року обіймав різні урядові посади, зокрема:

1948—1949 — міністр фінансів;
жовтень 1949 — міністр пошти й телеграфу;
1949—1951 — міністр фінансів;
лютий-квітень 1951 — прем'єр-міністр;
лютий-червень 1951 — міністр закордонних справ, міністр внутрішніх справ, міністр національної оборони та міністр фінансів
1958—1959 — міністр суспільного проєктування, міністра у судових питаннях, міністр закордонних справ та з питань емігрантів;
лютий-листопад 1964 — міністр внутрішніх справ, міністр національної оборони;
1964—1965 — прем'єр-міністр, водночас міністр національної оборони;
червень-липень 1965 — міністр закордонних справ та з питань емігрантів;
1968—1969 — міністр національної економіки, міністр закордонних справ та з питань емігрантів, міністр національної оборони та міністр юстиції.

Помер у Бейруті на початку 1971 року.

Література

Dekmejian, R. Hrair (1975). Patterns of Political Leadership: Egypt, Israel, Lebanon (англ.) . SUNY Press. с. 33. ISBN 978-1-4384-0076-1. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 14 лютого 2022.