Ще в університетські роки брав активну участь у студентському політичному русі в період військової хунти «чорних полковників». Після відновлення демократії в 1974 році став членом ПАСОК. Був президентом грецького Національного союзу студентів (1978—1980), заступником секретаря молодіжного руху ПАСОК (1978—1981) і секретарем ЦК ПАСОК (1982—1985). Професійну політичну кар'єру розпочав 1982 року. З тих пір він займав низку посад у ПАСОК, європейських міжнародних організаціях[2] і грецькому уряді[3].
В період 1984 по 1995 роки він був членом Європейського парламенту[4][5] три терміни поспіль (1984, 1989, 1994). У цей період він обіймав посаду віце-президента Соціалістичної групи Європейського парламенту[6] (1987—1994) і керівника делегації ПАСОК в Європейському парламенті (1989—1994).
Поряд із виконанням обов'язків представника у Європейському парламенті, служив секретарем з міжнародних відносин ПАСОК і представником партії в Соціалістичному інтернаціоналі[7] в період з 1988 по 1994 рік.
В 1995—1999 роках він був призначений комісаром ЄС з енергетики при Сантері і Маріні, агенці EURATOM, агенції з туризму і соціальної економіки. У період дії свого мандата висунув ряд стратегій у галузі «зеленої» енергетики, підприємництва, торгівлі, туризму та соціальної економіки.
2000 року обраний членом парламенту Греції[8] від партії ПАСОК (вибори 2000, 2004, 2007 і 2009 років). Працював міністром торгового флоту (2000—2001) і головою опозиції в муніципальній раді Афін (2002—2006). Із переобранням ПАСОК до влади 2009 року, в жовтні 2009 року він обіймає посаду секретаря парламентської групи і виконує обов'язки парламентського прес-секретаря. Від 7 вересня 2010 року призначений міністром захисту громадян[9].
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
