Літо - це пора, коли розкриває примружений цвіт житечко-пшениця, між якими в солодкому тумані плетуть купальські вінки польові цірівни, і пахне суниця, і підпадьомкає перепілка, і срібним дзвоном озивається коса в лузі. Якраз напередодні Івана Купала, в жарке літо, а саме 2 липня 1953 року, народилася я в сонячному і тихому селищі Оржиця в родинв службовців.
— Хало Ольна Іванівна, Література рідного краю : хрестоматія // Лубни, 2000. - С. 119.
Уся творчість пов'язана в основному з Полтавщиною.
Краєзнавчий матеріал у книгах: «Відгомін оржицьких степів», «Оржиця», «Оржиччина», посібники для вчителів: «Література рідного краю», «Дидактичний матеріал з української мови (синтаксис) на основі історичних та літературних джерел Полтавщини». Історичні поеми написані на реальних фактах. Це «Северин Наливайко» (розгром табору козаків під Лубнами та полон ватажка польним гетьманом Станіславом Жолкевським) та інші.
1995 по 2003 — очолювала Лубенське літературне об'єднання ім. Олеся Донченка при редакції газети «Лубенщина». Об'єднання є найстаршим в Україні, воно було організоване письменником Олесем Донченком у 1923 році як Спілка українських селянських письменників «Плуг».
Пісня із збірника "Сонячна ромашка" на слова Ольги Хало, одна з яких "Літо" - виконуваласяна на відбірковому турі республіканської програми "Мелодія двох сердець" Віталія і СвітланиБілоножків.[4]
Звірина рада і лісова громада : байки (Миргород, 2018)
Активно друкується в газетах, журналах та літературних альманахах Києва, Полтави, Черкас, Лубен, Оржиці, Хоролу.
Видавалася в колективних збірниках
"Самоцвіти" (Київ, 1996),
"Посульська муза" (Лубни, 1998),
"Про витязя слово" (Черкаси, 2002),
"Посади калину" (Лубни, 2003),
"Сонячні перевесла" (Лубни, 2003),
"Калинове гроно" (Полтава, 2004),
"Відлуння Василевого Різдва" (Полтава, 2004),
"Уроки Володимира Малика" (Полтава, 2005),
"Віршограй" (Миргород, 2005),
Відлуння Чорнобиля (Полтава, 2006),
Літературні музеї Полтавщини (Полтава, 2006),
"Біла альтанка" (Полтава, 2007),
"Дзвінке перо Посулля" (Лубни, 2008),
"Сяйво рідного слова" (Лубни, 2009),
"Калинове гроно"(Полтава, 2010)
"Вишнева повінь" (Полтава, 2012),
"Молюсь за тебе, Україно..." : поети Полтавщини - Героям Майдану і АТО (Полтава, 2016).
Сценарист, режисер монтажу багатосерійного документального фільму «Лубни в XX сторіччі».
На шпальтах газет і журналів
Віценя Л. "Киплять мої чуття над Кобзарем"... : [про книги, присвячені Т. Г. Шевченку: М. Костенко "На неокраєнім крилі" та О. Хало "Я вас кохала..." (вид-во "Миргород")] / Л. Віценя // Зоря Полтавщини. – 2014. – 4 берез. – С. 5.
Переможці щорічної премії імені Панаса Мирноги // Полтавський вісник. – 2012. – 27 квіт. – С. 7. ; Зоря Полтавщини. – 2012. – 27 квіт. – С. 3. ; 23 трав. – С. 1. ; Вечірня Полтава. – 2012. – 23 трав. – С. 3.
Хало О. Депутатка; Шпак і пенсія; Білочка і "Шоу-бар"; Ворона і заєць : [віршовані байки] / О. Хало // Ліра. – 2020. – № 7. – С. 4.
Хало О. Катерина Білокур : поема / О.Хало // Добромисл. – 1998. – № 1-2. – С. 2-17.
Хало О. На цвинтарі лісів : [вірш] / О. Хало // Ліра. – 2020. – № 3. – С. 2.
Хало О. Невже?; Роз...; Який солодкий ранок небувалий!; Велична жінка; На овиді осінь вже помрячила...; Як він пішов - то хмари грозові...; Принеси мені осінь...; Буде Україна! : [вірші] / О. Хало // Ліра. – 2020. – № 9. – С. 5.
Хало О. Останній шлях гетьмана Мазепи : поема / О. Хало // Рідний край. – 2006. – № 2 (15). – С. 3-12.
Хало О. Поезії / О. Хало // Ліра. – 2020. – № 5. – С. 3.
Хало О. Посвята Гоголю / О. Хало // Полтавська криниця. – 2018. – № 1-2. – С. 49-53.
Хало О. Трутень ; Слон і сон ; Єнот і Вихухіль ; Хто любить ліс? та інші : [добірка байок] / О. Хало // Полтавська криниця. – 2021. – № 1-2 (7-8). – С. 68-78.
Хало О. Український мій родовід. Українським заробітчанам. Миротворцям : [вірші] / О. Хало // Полтавська криниця. – 2018. – № 1-2. – С. 54-56.
Хало О. Як на екзамен готувались зранку ; Не відрікаюсь : [вірші] / О. Хало // Ліра. – 2022. – № 2. – С. 2.
Яловегін Г. "Його величчя - на усю планету..." : [презентація книги О. Хало "Я вас кохала..." у Лубенській міській бібліотеці, присвяченої стосункам Т. Г. Шевченка і В. Рєпніної] / Г. Яловегіна // Зоря Полтавщини. – 2014. – 31 січ. – С. 3.
Джерела
Віценя Л. "Киплять мої чуття над Кобзарем"... : [про книги, присвячені Т. Г. Шевченку: М. Костенко "На неокраєнім крилі" та О. Хало "Я вас кохала..." (вид-во "Миргород")] / Л. Віценя // Зоря Полтавщини. – 2014. – 4 берез. – С. 5.
Левченко І. Хай не здолаються, благословляються миром і хлібом Лубни!: ідея патріотизму в поемі Ольги Хало «Лубни» / І. Левченко // Українська мова та література. — 2015. –№ 6. — С. 30-33.
Міщенко О. І кличуть ненаситні рядки // Зоря Полтавщини. — 2006. — С. 5.
Міщенко О. Таємниця письменницького сходження / о. Міщенко // Край. — 2006. — С. 10-11.
Ольга Хало // Біла альтанка: зб. творів письменників Полтавщини /за ре. О. Гаран, Н. Фурси, С. Осоки. — Полтава, 2007. — С. 156—161.
Ольга Хало // Калинове гроно: Антологія поезії полтавських літераторів XX ст. — Полтава, 2004. — С. 398—401.
Переможці щорічної премії імені Панаса Мирного // Зоря Полтавщини. — 2012. — 27 квіт. — С. 3.
Хало Ольга Іванівна // Літератори Полтавщини: довідник. — Полтава, 2008. — с. 104—105.
Яловегіна Г. «Його величчя — на усю планету…»: [презентація книги О. Хало у Лубенській міській бібліотеці, присвяченої стосункам Т. Г. Шевченка і В. Рєпніної] / Г. Яловегіна // Зоря Полтавщини. — 2014. — 31 січ. — С. 3.
↑Калинове гроно: антологія поезії полтавських літераторів ХХ століття (українська) . Полтава: Полтавський літератор. 2004. с. 398—401. ISBN966-7462-07-2.
↑Вишнева повінь: антологія сучасної жіночої поезії Полтавщини (українська) . Полтава: Дивосвіт. 2012. с. 411. ISBN978-617-633-003-5.
↑Молюсь за тебе, Україно...: поети Полтавщини - Героям Майдану і АТО (українська) . Полтава: Дивосвіт. 2016. с. 296—302. ISBN978-617-633-164-3.
↑Степаненко, Микола (2014). Сучасні письменники Полтавщини (українська) . Полтава: Видавець Шевченко Р. В. с. 81—83. ISBN978-966-8798-55-9.