Флавій Цецина Децій Максим Василь Юніор (*Flavius Caecina Decius Maximus Basilius Iunior, д/н —500) — державний діяч часів падіння Західної Римської імперії та часів правління Одоакра.
Життєпис
Походив з впливового роду Деціїв. Син Флавія Цецини Деція Василя, консула 463 року. Здобув гарну класичну освіту. Розпочав кар'єру в період остаточного занепаду Західної Римської імперії.
У 476 році підтримав короля Одоакра, який повалив останнього імператора Ромула Августула. У 480 році стає консулом. Водночас очолив сенат (caput Senatus) та очільником одного з відомств при Одоакрі. Діяв разом з Петром Марцелліном Феліксом Ліберієм.
У 483 році призначено преторіанським префектом Італії, отримав титул патриція. Водночас очолив сенатську партію, що виступала проти впровадження наказу про Енотікон. Того ж року після смерті папи римського Симпліція втрутився у процес обрання нового римського єпископа, яким став протеже Деція Максима — Фелікс III.
Помер у 500 році у Римі у своїй резиденції на Авентинському пагорбі.
Родина
Джерела
- Acta Sinhodi a. DII, 4, ed. Th. Mommsen (M. G., Auct. Antiquiss., XII, 1894), p. 445
- Jeffrey Richards, The Popes and the Papacy in the Early Middle Ages (London: Routledge and Kegan Paul, 1979), p. 58
- Cassiodorus, Variae III.6.2; translated by S.J.B. Barnish, Cassiodorus: Variae (Liverpool: University press, 1992), p. 50
