PROFILBARU.COM

Федеріка Мунцень-і-Мане
Федеріка Мунцень-і-Мане
кат. Frederica Montseny i Mañé
Ім'я при народженні	ісп. Federica Montseny Mañé
Народилася	12 лютого 1905[…]; Мадрид, Іспанія
Померла	14 січня 1994[…] (88 років); Тулуза
Поховання	Cimetière Rapasd
Країна	Іспанія
Діяльність	анархістка
Галузь	поезія і есей
Знання мов	каталанська і іспанська
Членство	CNT
Посада	Q88220771?
Партія	CNT
Батько	Joan Montsenyd
Мати	Тереза Маньє-і-Міраветd
У шлюбі з	Germinal Esgleas Jaumed
IMDb	ID 0600314
	; Висловлювання у Вікіцитатах; Медіафайли у Вікісховищі;

Федеріка Мунцень-і-Мане (кат. Federica Montseny i Mañé; нар. 12 лютого 1905(19050212), Мадрид, Іспанія — 14 січня 1994, Тулуза, Франція) — іспанська анархістка^[4] (просувала ідеї анархо-фемінізму та анархо-натуризму), письменниця (поетеса, прозаїкиня, есеїстка і дитяча письменниця), антипроституційна феміністка.

Міністерка охорони здоров'я в ході соціальної революції (перша жінка-міністр в Іспанії^[5]), займала цю посаду паралельно з громадянською війною.

Удостоєна місця на «Поверсі спадщини» Джуді Чикаго.

Життєпис

Народилася в Мадриді 12 лютого 1905 року в сім'ї співредакторів анархістського журналу «La Revista Blanca» (1898-1905): антиавторитарного письменника і пропагандиста Жуана Мунценя і анархістської активістки Терези Мане-i-Міраве. Федеріка була, за власними словами, дочкою сімейства старих анархістів.

У 1912 році сім'я повернулася в Каталонію, де пізніше заснувала видавництво.

Вивчала філософію в Університеті Барселони.

У 1930 році зустрілася з анархістом Germinal Esgleas Jaume, в шлюбі з яким до його смерті в 1981 році в Тулузі народила трьох дітей.

Як вигнанка, переїхала до Франції в 1939 році, де написала багато книг, здебільшого не стосовних до політики.

Померла 14 лютого 1994 в Тулузі і похована на місцевому кладовищі Cementiri de Rapas.

Діяльність

У Каталонії, після 1912 року, Мунцень-і-Мане приєдналася до анархістської профспілки Національна корфедерація праці (Confederación Nacional del Trabajo) і писала статті для анархістських журналів, таких як «Solidaridad Obrera», «Tierra y Libertad» і «Nueva Senda». У 1927 році приєдналася до Федерації анархістів Іберії.

Під час громадянської війни в Іспанії Мунцень-і-Мане підтримала республіканський уряд. Вона відкинула насильство на республіканській території, і в листопаді 1936 Франциско Ларго Кабальєро призначив її на посаду міністерки охорони здоров'я. Мунцень-і-Мане стала першою жінкою-членкинею кабінету міністрів в історії Іспанії^[6] і однією з перших жінок-міністрів у Західній Європі, і як міністерка спрямовувалася на трансформацію суспільного здоров'я для задоволення потреб бідних верств населення і робочого класу. З цією метою Мунцень-і-Мане підтримує децентралізовані швидкі профілактичні програми в галузі охорони здоров'я, що мобілізують весь робочий клас для військових потреб.

Враховуючи лібертаріанські традиції її родини, рішення увійти в уряд Народного фронту було особливо важким, хоча і заохочувалося анархо-синдикалістською спілкою НКТ як співпраця з урядом з метою виступу єдиним фронтом проти фашистської загрози, що надходила від повстанських військ Франсіско Франко.

Публікації

Horas trágicas (1921)
La Victoria. Novela en la que se narran los problemas de orden moral que se le presentan a una mujer de ideas modernas (Barcelona: 1925)
El hijo de Clara. Segunda parte de «La Victòria» (Barcelona: Impresos Costa, 1927)
La Indomable (1928)
La mujer, problema del hombre (1932)
El anarquismo militante y la realidad española, conferència al Coliseum, Barcelona (Barcelona: Oficina de propaganda, 1937, extracte també publicat a Boletín de Información C.N.T. i F.A.I. del 4 de març 1937, fulls 4-6.)
Anselmo Lorenzo (1938)
International Antifascist Solidarity: An Appeal to the Women in America, un fullet de propaganda (Nova York: I.A.S., 1938)
Cien días de la vida d’una mujer (1949)
El problema de los sexos (1951)
El éxodo. Pasión y muerte de los españoles en el exilio (Tolosa de Llenguadoc: Edicions Espoir, 1969)
Crónicas de la C.N.T. (1974)
El anarquismo (1974)
El éxodo anarquista (1977)
Mis primeros cuarenta años (Esplugues de Llobregat: Plaza & Janés, 1987)

Примітки

↑ ^а ^б ^в Deutsche Nationalbibliothek Record #118837486 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302 d:Track:Q36578
↑ ^а ^б ^в ^г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563
↑ ^а ^б ^в Find a Grave — 1996.
d:Track:Q63056
↑ Fallece la líder libertaria Federica Montseny (ісп.). Газета El País. 16 січня 1994. Процитовано 21 березня 2014.
↑ Federica Montseny Mañé (ісп.). Diccionari Biogràfic de Dones. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 21 березня 2014.
↑ Thomas, Hugh (2001). The Spanish Civil War. London: Penguin Books. с. 458. ISBN 978-0-14-101161-5.

Література

Beevor, Antony. The Battle for Spain: The Spanish Civil War, 1936—1939. London. Penguin Books. 2006 ISBN 0-14-303765-X
Nash, Mary (1995). Defying Male Civilization: Women in the Spanish Civil War. Denver, Colo.: Arden Press. ISBN 0-912869-15-1.
Thomas, Hugh. The Spanish Civil War. Penguin Books. 2003. London. ISBN 978-0-14-101161-5.