Її назва походить від слова «улулиця» — виду сови, яка, ймовірно, жила в районі печери.
Відкриття та дослідження
Печера була відкрита і досліджена спелеологічним клубом «Студенець» міста Чепеларе, Георгі та Димитаром Райчевим в 1968—1969 рр.[1]
Довжина її близько 460 м, з яких 330 м обладнені. Висота — 1040 м над рівнем моря. Середня температура 10-11 °C. Наприкінці печери є Білий водоспад (також відомий як Крижаний водоспад). У печері знаходиться кораліти.
Печера має кілька поверхів. На верхньому поверсі знаходиться Зал прірви. З цього приміщення до нижнього поверху можна спуститися крутими металевими сходами, через чотири гирла.
Печера закінчується сьома красивими озерами, які навесні заповнені водою. Найбільш привабливим утвореннямє великий кам'яний водоспад, що виблискує білим кольором.
Ухловиця була обладнена для туристів в 1984 році, місцеве населення взяло активну участь в цьому.
Печера відкрита для відвідування з середи по неділю з 10:00 до 16:00 для груп інтервалом кожну годину. Вихідні — понеділок та вівторок. Протягом літнього сезону працює без вихідних.
Біля входу в печеру є крута стежка із 180 залізними сходами. Всередині є 280 сходинок, що з'єднують окремі зали, розташовані вертикально один над одним.[2]
Поруч знаходиться недавно відкрита водна печера «Голубовиця».
Кажани печери Ухловиця
Білий водоспад
Печера Ухловиця дає притулок 8 видам кажанів, які мешкають у печері в різні пори року[3]:
5 видів, що зустрічаються у районі Ухловиці, є одними з найпріоритетніших для збереження по всій Європи — великий, малий та середземноморський підковик, а також трикольорова та велика нічниці. Влітку в печері живе невелика (можливо розмножувальна) колонія середземноморських підковиков. У період з 15 серпня по 30 вересня печера є важливим місцем для осіннього збору кажанів. У той час багато чоловічих і жіночих особин щонайменше 6 видів кажанів збираються навколо входу щовечора. Залежно від року, в печері зимує від 50 до 150 екземплярів щонайменше 3 видів — великого підковика, малого підковика і великої нічниці.
