Умберто Гроссо (італ. Umberto Grosso; 4 жовтня 1890, Пінероло — 29 березня 1941, Середземне море) — італійський морський офіцер. Проходив службу у Королівських військово-морських силах Італії під час Першої та Другої світових воєн.
Біографія
Умберто Гроссо народився 4 жовтня 1890 року у Пінероло (П'ємонт). У 18 років вступив на службу до лав ВМС Італії. Після проходження курсу навчання на артилериста ніс службу на міноносцях, брав участь в італійсько-турецькій війні.
Під час Першої світової війни ніс службу на лінкорі «Конте ді Кавур». Отримав звання Капо 1 класу (італ. Capo di prima classe). Ніс службу на різних кораблях.
У 1938 році був скерований у Військово-морську академію в Ліворно, де отримав звання молодшого лейтенанта, і у 1940 році був призначений на крейсер «Зара».
На борту крейсера брав участь у боях біля Пунта Стіло і біля мису Матапан. У цьому бою крейсер був важко пошкоджений вогнем британських лінкорів, загорівся і втратив хід. Капітан корабля Луїджі Корсі наказав затопити корабель. Умберто Гроссо був одним з офіцерів, які кинулись і погріб боєзапасу, щоб підірвати корабель. У цей час в корабель влучили 4 торпеди, випущені з британського есмінця «Джервіс». Від влучання торпед погреби боєзапасу вибухнули [1].
Загинуло 782 члени екіпажу[2][3], включаючи командира дивізії адмірала Карло Каттанео, капітана корабля Луїджі Корсі та його заступника Вітторіо Джаннанастасіо.
Умберто Гроссо посмертно був нагороджений золотою медаллю «За військову доблесть».
Нагороди
Вшанування
На честь Умберто Гроссо був названий корвет Umberto Grosso (F 541) типу «П'єтро де Крістофаро» -
Посилання
Примітки
- ↑ Giorgio Giorgerini, La guerra italiana sul Mare. La marina italiana fra vittoria e sconfitta 1940—1943, p. 313
- ↑ Vittime
- ↑ [1]
.svg){kind=small}
_crowned.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
