Уго Іріарт

Уго Іріарт
Народився28 квітня 1942(1942-04-28)[1] (82 роки)
Мехіко, Мексика
Країна Мексика
Діяльністьписьменник, драматург
Alma materНаціональний автономний університет Мексики
Знання мовіспанська[2]
ЧленствоМексиканська лінгвістична академія[3]
Роки активності1972 — тепер. час
БатькоFernando Hiriart Balderramad
Брати, сестриHumberto Hiriart Urdaniviad і Marcia Hiriartd
Нагороди
IMDbID 0386349
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Іріарт.

Уго Іріарт Урданівія (нар.28 квітня 1942, Мехіко) — письменник, автор статей і драматург з Мексики.

Біографія

Навчався на факультеті філософії і літератури[es] Національного автономного університету Мексики (UNAM) та в Національній школі живопису, скульптури і графіки «La Esmeralda». Писав статті для різних газет і журналів, серед них Excélsior[es] , Letras Libres[es], Nexos[es], Unomásuno, Vuelta[es] і La Jornada[es]. Його літературна творчість включає роман і есе, він також написав більше десятка творів для театру.[4] Працював директором і продюсером театру Санта-Катаріна.

Член Національної спілки творців мистецтва[es] Національного фонду культури та мистецтва[es] (FONCA). Був директором Інституту культури Мексики в Нью-Йорку та аташе з культури посольства там же.[5] Професор і дослідник Автономного університету Мехіко[es].[6] 25 жовтня 2012 року обраний членом Мексиканської лінгвістичної академії.[7]

Драматургія

  • La ginecomaquia (написано 1972 року)
  • Casandra (написано 1978)
  • Minotastás y su familia (прем'єра у Коста-Риці в 1981)
  • Hécuba, la perra (прем'єра 1982 року)
  • El tablero de las pasiones de juguete. Mecano dramático para actores, títeres y juguetes (прем'єра 1983)
  • Intimidad (прем'єра1984)
  • Pinocho y la luna (1984)
  • Las tandas del tinglado (1985)
  • Ámbar (прем'єра 1986)
  • Simulacros (1986)
  • Camille o la historia de la escultura e Rodin a nuestros días (прем'єра 1987)
  • Las palabras de la tribu (прем'єра 1988)
  • La noche del naufragio (1989)
  • La repugnante historia de Clotario Demoniax (1991) (прем'єра 1993)
  • La representación o los peligros del juego (1993)
  • Descripción de un animal dormido (прем'єра 1994)
  • La caja (1996) (прем'єра 1996)
  • El caso de Caligari y el ostión chino (1999) (прем'єра 2000)

Опубліковані твори

Есе

  • Disertación sobre las telarañas (1980)
  • Estética de la obsolescencia. El universo de Posada (1982)
  • Vivir y beber (1987)
  • Sobre la naturaleza de los sueños (1995)
  • Los dientes eran el piano: un estudio sobre arte e imaginación (1999)
  • Discutibles fantasmas (2001)
  • Cómo leer y escribir poesía. Primeros pasos (2003)
  • El arte de perdurar (2010)

Для дітей

  • El último dodo (1983) (Editorial Novaro, ілюстрації Мері Стюарт)
  • El vuelo de Apolodoro (1984) (CIDCLI, ілюстрації автора)
  • El nombre del juego es José Guadalupe Posada (2005) (FCE, ілюстрації Joel Rendón)

Романи

  • Galaor (1972)
  • Cuadernos de Gofa (1981)
  • La destrucción de todas las cosas (1992)
  • El agua grande (2002)
  • El actor se prepara (2004)
  • El águila y el gusano (2014)
  • Capitán Nemo. Una introducción a la política (2014)

Театр

  • Tres indagaciones teatrales: La ginecomaquia, Simulacros, Intimidad (J. Boldó i Climent, 1987)
  • Ámbar (Cal y Arena, 1990)
  • Minotastasio y su familia; Camille y Casandra (El Milagro y Conaculta, 1999)
  • La ginecomaquia (El Milagro y Conaculta, 2002)
  • La repugnante historia de Clotario Demoniax y otras piezas y ensayos para teatro (Tusquets Editores, 2005) 
  • La torre del caimán y Rosete se pronuncia (Almadía, 2008)

Інші жанри

  • Circo callejero (ERA, 2000)

Сценарії та адаптації

  • Туман (1979), (співавтор сценарію з Дієго Лопез Рівера)
  • Intimidad (1991), Дана Ротберг (1991) (за однойменною п'єсою)
  • Novia que te vea (1994), (за романом Рози Ніссан; сценарист Гіта Шифтер)
  • Бурштин (1994), (за однойменною п'єсою; сценарист разом з Луїс Естрада Родрігес і Хайме Самп'єтро)
  • Sucesos distantes (1996), (співавтор сценарію з Гітою Шифтер та Алехандро Любецки)
  • Las caras de la luna (2002), (сценарій Гіти Шифтер)
  • Втрачені (2013), (співавтор сценарію з Гітою Шифтер і Фаусто Зерон-Медіна)

Опубліковані сценарії

  • Sucesos distantes (El Milagro e Imcine, 1996)

Нагороди та почесні звання

Примітки

  1. ↑ Hugo Hiriart
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ https://www.academia.org.mx/academicos-2014/item/hugo-hiriart
  4. ↑ Hugo Hiriart - Premio Nacional en el área de LingüÍstica y Literatura. Архів оригіналу за 20 грудня 2012. [Архівовано 2012-12-20 у Archive.is]
  5. ↑ lecturalia.com. Hugo Hiriart: libros y biografía autor. Lecturalia (es-ES) . Процитовано 5 червня 2018.
  6. ↑ Colegio de Humanidades y Ciencias Sociales. 14 лютого 2014. Архів оригіналу за 14 лютого 2014. Процитовано 5 червня 2018.
  7. ↑ Ingresa Hugo Hiriart a la Academia Mexicana de la Lengua. literatura.inba.gob.mx (es-es) . Процитовано 5 червня 2018.
  8. ↑ Trayectoria y Semblanza de Hugo Hiriart Urdanivia. 27 квітня 2012. Архів оригіналу за 2 травня 2012.
  9. ↑ XXVII Festival Internacional de Narración Oral Cuéntalee. www.literatura.bellasartes.gob.mx (es-es) . Процитовано 5 червня 2018.
  10. ↑ México, El Universal, Compañia Periodística Nacional. Hugo Hiriart obtiene el Premio Mazatlán de Literatura 2011. El Universal (ісп.). Архів оригіналу за 3 березня 2011. Процитовано 5 червня 2018.
  11. ↑ Hugo Hiriart recibirá el Premio Letras de Sinaloa 2015. EL DEBATE (es-LA) . Процитовано 5 червня 2018.

Посилання

Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!