Туле[1] (грец.Θούλη, лат.Thule) — фантомний острів на півночі Європи, який описується грецьким мандрівником Піфеєм в його звіті «Про океан» (лат.De Oceano).
Античні джерела
Оригінал звіту Піфея до нас не дійшов, але змогли зберегтися перекази в деяких джерелах, наприклад: в «Загальній історії» Полібія написано: «... той Піфей, хто ввів багатьох в оману, повідомляючи, що перетнув всю Британію пішки, поміщає острів окружністю в 40 тисяч стадій і розповідає про Туле, в тих місцях, де не існує власне суші, моря і повітря, а тільки якась суміш цих елементів, консистенція якої можна порівняти з желе і в якій не можна ні йти, ні пливти» [2]. Найбільш ранній опис острову, що дійшов до нас — згадка в «Географії»Страбона близько 20 року н. е. [3] В якій він пише, що Піфей стверджував, що до цього острова треба пливти шість днів на північ від Британії, і про те, що Туле знаходиться біля «замершого моря». В книзі 5 Страбон додає, що Піфей стверджував, що острів є найпівнічнішим островом Британських островів.[4] Також Страбон переказуя слова Піфея детально описує жителів Туле.[5]
Вислів ultima Thule
В класичній середньовічній літературі вислів «найвіддаленіший Туле» (лат.ultima Thule), мав значення будь-якого далекого місця[6].