Трофейне полювання — вид спортивного полювання, коли метою здобуття мисливської тварини є придбання трофея — великих рогів, шкури, голови тварини[1][2][3].
Трофейне полювання є дуже розвинене в бідних країнах Африки та Азії, де відбувається масовий продаж диких тварин, в основному копитних і великих хижаків, під рушниці багатих іноземних мисливців[1][3][4].
Екологічні проблеми трофейного полювання
При трофейному полюванні відстрілюються найбільші, красиві чоловічі особини. Все це погіршує генофонд мисливських тварин[5][1]. Відомий американський еколог і мисливствознавець О. Леопольд писав з цього приводу: «Любитель трофеїв рубає сук, на якому сидить»[6]. Професор, доктор біологічних наук А. Нікольський вважає, що «діючи вибірково, мисливці неминуче зменшують генетичну різноманітність популяції»[7]. Доктор біологічних наук А. Данілкін повідомляє, що «масовий відстріл найкращих самців-плідників завдає непоправної шкоди генофонду видів, особливо оленячих, самці яких мають максимально розвинені роги в середньому, найбільш продуктивному віці. Деградація популяцій у місцях інтенсивного, трофейного полювання очевидна»[3]. Через постійне полювання на кабаргу в Сибіру у неї відбувається зменшення мускусній залози. Якщо в 2000 р. вона в середньому важила 26 г, то в 2005 р. — 20 г.[8] За даними зоолога Е. Кошкарева, чисельність трофейних самців архара в Киргизії з 1997 р. по 2001 р. через трофейне полювання знизилася в 12-18 разів[4]. За даними А. Данилкіна, на Памірі через трофейне полювання частка молодих самців баранів в угрупованнях збільшилася з 29-39% до 55%.[3] За даними американського еколога К. Дарімонта, в канадській провінції Альберта за останні 30 років, через трофейне полювання, самці баранів поменшали на 20%, зменшився і розмір їхніх рогів[5]. Трофейне полювання на зубрів, яке під прикриттям "селекційного відстрілу " велося легально в Україні з середини 1990- х років по 2007 р., призвело до скорочення чисельності української популяції зубрів з 720 голів у 1991 р. до 200 голів в 2013 р., а також до зміщення статевої структури популяції в бік самок[9].
Етичні проблеми трофейного полювання
Вбивство диких тварин заради колекціонування їхніх рогів і шкір навряд чи може бути визнано моральним, оскільки знижує цінність життя, пропагує негуманне ставлення до тварин, порушує права тварин на життя і свободу без морально обґрунтованої на те аргументації[1].
Правові проблеми трофейного полювання
Заради трофейного полювання для багатих людей нерідко порушується природоохоронне законодавство, і під постріл трофейних мисливців державою пропонуються види, занесені в національні Червоні книги. Так, з середини 1990- х років по 2007 р. в Україні велося трофейне полювання на зубрів, в країнах Середньої Азії ведеться легальне полювання на червонокнижних копитних, що в кінцевому підсумку веде до практично повного знищення рідкісних видів заради задоволення багатих мисливців за трофеями[1][3][4][9].
