Точилкін Марк Михалович

Точилкін Марк Михалович
Народився	1958[1][2][3] Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР
Країна	Україна[4]
Діяльність	митець, скульптор

Марк Точилкін (нар. 1958, Дніпропетровськ, УРСР) — художник і скульптор, відомий своїми портретами та пейзажами. Член Спілки художників СРСР.

Біографія

Марк Точилкін народився в 1958 році в місті Дніпропетровськ в родині інженера. Хлопець рано відкрив у собі потяг до живопису.

У 1977 році закінчив Дніпропетровський художній інститут. У 1977—1983 роках навчався у Ленінградській академії мистецтв, де займався живописом по шість годин на день, та брав додаткові уроки з теорії мистецтва. Захистив ступінь доктора мистецтвознавства. Навчання в академії було орієнтоване на класичний реалістичний підхід. Після закінчення навчання увійшов до Спілки художників СРСР. Брав участь у великій кількості персональних та групових виставок.

Стиль Точилкіна змінився після закінчення навчання. Крім впливу італійського академічного живопису та іспанського живопису, в картинах почали з'являтися сміливі мазки пензля та великі кольорові плями. Точилкін прийняв унікальний спосіб вираження, який плюрастично поєднує кілька стилів. У своїх картинах він наполягає на повній гармонії та збалансованій композиції.

Особисте життя

У 1984 році він одружився з українською художницею Інною Білоус, з якою він співпрацював, створивши серію робіт, які поєднують специфічну техніку Білоус з композицією Точилкіна.

Кар'єра

На початку 1990-х його роботи художника були виставлені в Детройтському художньому музеї, а також в Лонг-Айленд, США; в музеї університету Камеріно, Італія; в музеї Гейдельберзького університету, Німеччина; в Ужгородському музеї в Україні; і на міжнародних ярмарках сучасного мистецтва, таких як Art Miami або Art New York, а також у багатьох художніх галереях Європи та Сполучених Штатів. Його роботи експонувалися в Україні, Росії, Польщі, Бельгії, США, Німеччині та Ізраїлі.

Точилкин досяг успіху, і його роботи продавалися на великих аукціонах (Christie's в Лондоні) з середини 1990-х років.

У 1995 році брав участь у благодійному розпродажі на користь асоціації АКІМ на Sotheby's разом з іншими особистостями, серед яких Роберт Де Ніро, Вупі Голдберг, Іцхак Рабін, Олівер Стоун, Дієго Марадонна. Наступного року взяв участь у новому благодійному розпродажі в Нью-Йорку на користь асоціації AKIM США разом з іншими особистостями, такими як Джеймс Браун, Патрік Брюель, Філ Коллінз або навіть Беньямін Нетаньяху.

У 1998 році відбулася його персональна виставка в галереї у Флориді.

У 1999 році художник брав участь у виставці разом з іншими художниками Паризької школи.^[5][6]

У 2002 році починає займатися скульптурою. Він винаходить спеціальний процес фарбування своїх бронзових скульптур.

У 2015 році починає співпрацю з художником Арманом Даріаном, вірменським керамістом. Їхні бронзові скульптури три роки поспіль виставляються на авеню Мамілла в Єрусалимі.^[7][8]

Специфіка творчості

Мистецтвознавець Григорій Островський, професор Єрусалимського університету, вважає: «Однією з визначальних характеристик творчості Точилкіна є видатна техніка і високий професіоналізм, виявлені в його живописі, пластичному мистецтві, малюнку та композиції».^[9] Творчість Точилкіна характеризується постійним поверненням до цих самих тем через перерви в кілька років. Одна й та сама тема завжди придумує різний підхід, художник варіює композиції. Музика і музиканти займають особливе місце в серії художника. Серед героїв митця — такі відомі музиканти, як Нікколо Паганіні, Артур Рубінштейн, Леонард Бернштейн і Давид Ойстрах. Ще один інноваційний прийом, розроблений Марком Точилкіним, — це введення рамок, намальованих у структурі самої картини. Ці рами позолочені та рясніють ошатними сувоями в стилі бароко. Цей прийом видається ефективнішим: подвійна рамка (одна реальна, інша — ілюзія) ніби розширює межі картини, створюючи таким чином захоплюючу взаємодію між зображенням і самим глядачем.

Роботам художника властиві гумор і співчуття, він підходить до своїх сюжетів з любов'ю та іронією. Мистецтво Точилкіна відображає його характер і натуру, «які самі по собі змішані в рівній мірі доброта і витонченість».

Марк Точилкін відомий унікальним способом вираження, який плюралістично поєднує кілька стилів. Його техніка потребує 3-4 місяців, щоб кожен шар висох, перш ніж продовжити картину, а це означає, що художник постійно працює над різними роботами. На відміну від художників, які «чекають на свою музу», він перебуває у напруженій і постійній робочій рутині.

Виставки^[10]

• 1987: Республіканська виставка, Київський художній музей, Київ, Україна,
• 1992: Персональна виставка, Музей Бейт-Еммануеля, Рамат-Ган, Ізраїль,
• 1993: Національна галерея, Оттава, Канада
• 1993: Галерея Альберта Уайта, Торонто, Канада
• 1996: «Оголена», персональна виставка, галерея Shulamit, Тель-Авів, Ізраїль
• 1998: персональна виставка, Caesare Gallery, Бока-Ратон, Флорида, США^[11]
• 1995: «Маски», виставка та аукціон, Sotheby's, Тель-Авів, Ізраїль^[12]
• 1996: «Маски», виставка та аукціон, Сотбіс, Нью-Йорк^[13]
• 2002: Художній музей Мемфіса, США
• 2002: Виставка «Salon d'Automne», Париж, Франція
• 2003: Виставка «Art New York», Нью-Йорк
• 2003: Виставка «Art Miami», Маямі, США
• 2007, 2009,^[14] 2015,^[15] 2017:^[16] Виставка «Weekend des Arts», Ванн, Франція
• 2002—2014: Виставка "Art en capita ", Grand Palais, Париж, Франція
• 2002, 2004—2013: Виставка «Salon de la Société Nationale des Beaux Arts», Carrousel du Louvre, Париж, Франція
• 2013: Виставка «Art Hamptons», Нью-Йорк
• 2015: Виставка «Малюнки», Galerie Dina Sabourin, Париж, Франція^[17]
• 2016: Галерея Ейн Ход,^[18] Ейн Ход, Ізраїль
• 2015—2017: Виставка «Mamilla Avenue», Єрусалим, Ізраїль,
• 2019: Виставка «Contemporary Art Fair», Париж, Франція

Нагороди

• 1990: Переможець конкурсу живопису, Товариство українських художників, Київ, Україна^[19]
• 2003: Бронзова медаль, Салон 2003, Товариство французьких художників, Париж, Франція^[20]
• 2003: Consecration Prize, Міжнародний конкурс 2003, Puget-sur-Argens, Франція^[21]
• 2005: Бронзова медаль, Salon National des Beaux Arts, Carrousel du Louvre, Париж, Франція^[22]
• 2008: Срібна медаль, Салон 2008 Товариства французьких художників, Гран-Пале, Париж, Франція^[23]

Публікації

• «Марк Точилкін», 1997, англ., 15 стор
• «Марк Точилкін», Fine Art Galleries Eilat Editions, 1998, французька-англійська-російська, 135 стор.
• «Марк Точилкін», Fine Art Galleries Eilat Editions, 1999, французька-англійська-російська, 135 стор.
• «Марк Точилкін», компанія «Ті-Ко», Тель-Авів, Париж, Москва, 2013, французька-англійська-російська, 142 с.

Примітки

1. Artnet — 1998.
   d:Track:Q874430d:Track:Q266566
2. Інформаційний центр ізраїльського мистецтва — 1975.
   d:Track:Q2892902d:Track:Q46815
3. DACS register
   d:Track:Q71534274
4. Зведений список імен діячів мистецтва
   d:Track:Q110250907d:Track:Q2494649
5. Judaicart – Catalogue de l'exposition (фр.). Paris: Opera Gallery. 1999.
6. Nadine Nieszawer; Marie Boyé; Paul Fogel (2000). Les peintres juifs de l'École de Paris (фр.). Paris: Éditions Denoël.
7. Tsipi Vital (2016). When Modern Art Meet History (івр.) (рос.) (фр.) (англ.). Jérusalem: Group Alrov. с. 19, 55.
8. Galerie Dina Sabourin. Actualités (фр.). Процитовано 2 грудня 2019.
9. Grigori Ostrovski (April 2017). Mark Tochilkin. Zuza (рос.): 142—145.
10. Mark Tochilkin (рос.) (англ.) (фр.). Tel Aviv, New York. 1998.
11. Joyce Shelfo (28 грудня 1998). Social Lights. Boca Raton News. Society Boca.
12. Sotheby's (20 січня 1995). "Masks" – Catalogue de l'exposition (англ.). Tel Aviv: Sotheby's. с. 63.
13. Sotheby's (8 грудня 1996). "Masks" - Catalogue de l'exposition (англ.). New York: Sotheby's. с. 133.
14. Week-end des arts. 100 artistes, 1.000 oeuvres au Pac. Le Télégramme. 24 жовтня 2009.
15. 1.000 oeuvres en expo-vente au Palais des arts. Le Télégramme (фр.). 27 жовтня 2015.
16. Week-end des arts. 1.000 oeuvres à Vannes. Le Télégramme (фр.). 19 жовтня 2017.
17. Drawings | Exposition collective (фр.). September 2015. Процитовано 28 листопада 2019.
18. Ein Hod Gallery.
19. Joseph A. Melamed (1994). Maturity in a new reality. World of Art. New York (33): 13.
20. Missing reference, has been viewed into the 2004 edition catalog, to the page of the list of medals and prizes awarded from the previous edition.
21. Mark Tochilkin's CV. Архів оригіналу за 13 січня 2020. Процитовано 16 липня 2023. [Архівовано 2020-01-13 у Wayback Machine.]
22. Salon de la Société Nationale des Beaux Arts 2006 – Carrousel du Louvre. Paris. 2006. с. 42, 216.
23. Societe des artistes francais le salon 2009 (2009). Univers des Arts - Hors série N°16. S.E.R.O.M.A. с. 122, 172—186.

Джерела

Преса

• Ukraine Art News, 24 лютого 2017
• Le Télégramme, 27 жовтня 2015 р
• Сегодня, 13 грудня 2010 р
• Le Télégramme, 24 жовтня 2009 р
• Le Télégramme 19 жовтня 2007 р
• Г.Островського, журнал «Зуза», квітень-травень 2007, стор.142-145
• Оріт Лотрінгер, журнал «Mechira Pumbit», липень–серпень 2000 р., № 19, с.16-21
• Галерея Діни Сабурін

Ресурси образотворчого мистецтва

• Інформаційний центр ізраїльського мистецтва: ICIA;
• Спілка Список Художників Ім: УЛАН
• Реєстр професійних художників Російської імперії, СРСР, російської еміграції, Російської Федерації та колишніх республік Радянського Союзу (XVIII—XXI ст.), http://painters.artunion.ru/e2-17-1.htm;