PROFILBARU.COM

	Тодор Живков; болг. Тодор Живков
Прапор	3-й Генеральний секретар ЦК БКП
4 березня 1954 — 10 листопада 1989 року
Попередник:	Вилко Червенков
Наступник:	Петро Младенов
Прапор	5-й Голова Ради міністрів НРБ
19 листопада 1962 — 7 липня 1971 року
Попередник:	Антон Югов
Наступник:	Станко Тодоров
Прапор	1-й Голова Державної ради НРБ
7 липня 1971 — 17 листопада 1989 року
Попередник:	Посаду започатковано
Наступник:	Петро Младенов
Народження:	7 вересня 1911; Правец, Софійська область, Болгарське царство
Смерть:	5 серпня 1998 (86 років); Софія, Болгарія
Причина смерті:	пневмонія
Поховання:	Центральний цвинтар Софіїd
Національність:	болгарин
Країна:	Болгарія
Релігія:	атеїзм
Партія:	БКП (1932—1989)
Шлюб:	Мара Малеєва-Живкова
Діти:	син: Владимир; дочка: Людмила
Автограф:
Кавалер Великого Хреста ордена Почесного легіону	Орден Спасителя
	Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Живков.

То́дор Жи́вков (болг. Тодор Живков, нар. 7 вересня 1911, Правец, Софійська область, Болгарське царство — 5 серпня 1998, Софія, Болгарія) — болгарський державний діяч, перший секретар (з 1954), потім (з 1981) генеральний секретар ЦК Болгарської компартії, Герой Народної Республіки Болгарія.

Біографія

Народився 1911 року в селі Правец Софійського округу в родині селянина.

Працював у друкарні, навчався у школі графіки.

1928 року вступив до Болгарського комуністичного союзу молоді.

Під час Другої світової війни брав участь в антифашистському опорі. Після війни зробив партійну кар'єру.

1948 року він став членом ЦК Болгарської компартії.

З 1954 року — перший секретар ЦК Болгарської компартії (замінив на цій посаді Вилко Червенкова, який швидко втрачав авторитет), з 1971 — також Голова Державної ради.

Політика Живкова проходила у фарватері політики Хрущова та Брежнєва. 1955 року Болгарія стала учасником Організації Варшавського договору, 1956 болгарські війська були введені до Угорщини, а 1968 року — до Чехословаччини.

Під керівництвом Живкова в країні було організовано систему політичних репресій, зокрема, спеціальні концтабори для політичних ув'язнених. Тільки у таборах під Ловечем та Скравеною, що відрізнялися особливою жорстокістю режиму, загинуло 147 політв'язнів.

Він був проти горбачовської перебудови в СРСР й активізував відносини з іншими соціалістичними країнами. Під тиском громадськості 10 листопада 1989 року Живков пішов з посту генсека, виступивши на пленумі ЦК БКП із заявою про відставку за станом здоров'я і через свій вік. Болгарська комуністична партія була перейменована на Болгарську соціалістичну партію, що за рік виграла парламентські вибори.

Після падіння комуністичного режиму в липні 1990 року Живков був узятий під домашній арешт за звинуваченням у співпраці з таємною поліцією під час Другої світової війни. Судове розслідування не було доведене до кінця. Живков помер влітку 1998 року.

Література

М. Каменецький. Живков Тодор Христов // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.261 ISBN 978-966-611-818-2

Примітки

↑ Find a Grave — 1996.
d:Track:Q63056

Посилання

Портал «Біографії» Портал «Болгарія»

Це незавершена стаття про політичного діяча.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076_citetype_Q5535082_citetype_Q33270056_citetype_Q43229_citetype_Q107553922"_data-entity-id="Q63056">[http://www.findagrave.com/cgi-bin/fg.cgi?page=gr&GRid=44377931_Find_a_Grave]<span_class="wef_low_priority_links">_—_1996.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q63056]]</div>-1] Find a Grave — 1996.
d:Track:Q63056

[1]