| Сі Чжунсюнь |
|---|
| кит. 习仲勋 |
|---|
![]() |
| Народився | 15 жовтня 1913(1913-10-15)
Zhonghed, Dancund, Fuping Countyd, 陝西省d, Тайвань |
|---|
| Помер | 24 травня 2002(2002-05-24) (88 років)
Пекін, КНР |
|---|
| Поховання | Революційне кладовище Бабаошаньd |
|---|
| Країна |  КНР
 Республіка Китай (1912—1949) |
|---|
| Діяльність | політик |
|---|
| Знання мов | Shaanxi Mandarind і путунхуа |
|---|
| Учасник | Японсько-китайська війна і Громадянська війна в Китаї |
|---|
| Посада | Vice Chairman of the Standing Committee of the National People's Congressd, Віце-прем'єр Державної ради Китайської Народної Республіки, Secretary-General of the State Councild, Secretary of the CCP Guangdong Committeed, Head of the Publicity Department of the Chinese Communist Partyd і член Всекитайських зборів народних представниківd |
|---|
| Партія | КПК |
|---|
| Батько | Xi Zongded |
|---|
| У шлюбі з | Ці Сіньd і Hao Mingzhud |
|---|
| Діти | Xi Hepingd, Xi Qianpingd, Xi Zhengningd, Ці Цяоцяоd, Qi An'and, Сі Цзіньпін[1] і Сі Юаньпінd[2] |
|---|
|
Сі Чжунсюнь (кит. трад. 習仲勛, спр. 习仲勋, піньїнь: Xí Zhòngxūn пиньинь Xi Zhongxūn; 15 жовтня 1913, Фупін, Шеньсі, Республіка Китай — 24 травня 2002, Пекін, Китайська Народна Республіка) — китайський революційний і політичний діяч, комуніст, представник першого покоління керівників комуністичного Китаю[3].
Член Політбюро ЦК КПК у 1982—1987 та Секретаріату ЦК КПК у 1982—1985.
Батько Сі Цзіньпіна.
Життєпис
Народився 1913 в сім'ї землевласника; його предки жили на території, підпорядкованій Денчжоуській управі провінції Хенань.
У травні 1926 вступив у китайський Комсомол, в 1928 — в Комуністичну партію Китаю. Був одним із найвизначніших китайських політиків, беручи участь у багатьох ключових подіях китайської історії XX століття.
У 1930-х займався створенням комуністичних партизанських загонів на північному заході Китаю.
Під час війни з Японією брав участь в обороні Прикордонного району Шаньсі — Ганьсу — Нінся, був секретарем Північно-західного бюро ЦК КПК та політичним комісаром однієї з армій НВАК у Північно-Західному Китаї.
Після утворення КНР, у січні 1950 призначений заступником голови Військово-адміністративного комітету Північно-Західного Китаю та членом Народно-революційної військової ради в Сіані (голова — генерал Пен Дехуай) та Центральної народної урядової ради.
У 1952 переведений із Сіаню до Пекіна заступником голови Комітету культури та освіти Державної адміністративної ради КНР.
У 1953 призначений начальником секретаріату Державної адміністративної ради.
У 1954 був членом комітету з розробки проекту першої конституції КНР і був обраний депутатом Всекитайських зборів народних представників (ВСНП). Член ЦК КПК.
У вересні 1954 на І сесії ВРНП призначено генеральним секретарем Державної ради (уряду) КНР.
У квітні 1959 призначений заступником Прем'єра Держради КНР та генеральним секретарем Держради. Очолював урядову делегацію КНР, що знаходилася в СРСР з 27 серпня 1959 на запрошення радянського уряду.
Відомий своїми помірними політичними поглядами та безліччю падінь протягом своєї кар'єри.
У 1962 відсторонений від роботи і відправлений працювати на фабрику, потім заарештований і ув'язнений; протягом свого життя заарештовувався кілька разів.
У 1979—1981 після того, як до влади в Китаї прийшов Ден Сяопін, був губернатором провінції Гуандун.
У 1980-х був одним із зачинателів політики економічної лібералізації[5].
За зауваженням китаїста Н. Н. Вавілова, Сі Чжунсюнь у свій час був тісно пов'язаний з Гао Ганом[6].
За зауваженням доктора Джозефа Торігяна, Сі зберігав глибоку емоційну прихильність до покійного голови Мао Цзедуна[7].
Примітки
Література
- Си Чжун-сюнь. Люди и события // Новое время. — М., 1959. — № 43 (18 грудня). — С. 23.
Посилання
