Стіґ Шедін народився і виріс у сім'ї шліфувальника Юеля Абрагама Шедіна, що працював на заводі «Брук» у Сандвікені, й Анни Елізабет Шедін (до шлюбу Андерссон). Стіґ почав працювати на заводі зразу ж після закінчення школи. Кілька років він стояв у трубовальцювальному цеху «біля підіймального пристрою між першою і другою парою валків». Тут він відчув потребу писати. Залучившись до вирішення соціальних питань, Шедін мав цю тему за провідну в усіх своїх творах. Був членом Шведської соціал-демократичної спілки молоді (швед.Sveriges Socialdemokratiska Ungdomsförbund) і Товариства освіти робітників (швед.Arbetarnas Bildningsförbund). Сам письменник згадував, що в той час приятелі на роботі казали йому з приводу членства в цих організаціях: «Ти такий самий, як той бісів Сноїльський»[4].
Пропрацювавши на заводі десять років і закінчивши курс навчання в народних університетах Бруннсвіка (1939—1941) та Сиґтуни (1942—1943), він перебрався до Стокгольма, де у 1943—1945 роках був робітником, а відтак працював журналістом у виданнях Folket i Bild та Aftontidningen. 8 грудня 1950 одружився з Майт Елісабет Стамґорд (*1928), донькою торговця Карла Гуґо Юганссона i письменниці Анни-Ліси Форшберґер. 1945 року дебютував поетичною збіркою «Бомба, що не розірвалася». 1949 року вийшла його знакова збірка віршів — «Частинка сажі», в якій автор відобразив досвід, набутий у Сандвікені. Уперше в сучасній поетичній формі яскраво описано робітників і їхню працю. Ця збірка витримала кілька видань. Саме вона стала поштовхом до створення Товариства Стіґа Шедіна у жовтні 1996 року.
У 1950-х роках і далі головними мотивами у віршах Шедіна стали природа, кохання і критика суспільства. Провідною ниткою в його творчості була пошана до природи і людини. Шедіна вважали пролетарським письменником. Останньою його збіркою стала «Лікарська книжка, подорож униз», опублікована за три тижні перед смертю автора, у квітні 1993 року. Її схвалила критика.
Стіґа Шедіна поховали на Катарінському цвинтарі в Стокгольмі.
Пошанування
У жовтні 1996 року засновано Товариство Стіґа Шедіна.
