Стіґ Шедін

Стіґ Шедін
швед. Stig Sjödin
Стіґ Шедін близько 1960 року.
Ім'я при народженніСтіґ Абрагам Шедін (швед. Stig Abraham Sjödin)
Народився7 жовтня 1917(1917-10-07)
Геґбу, Сандвікен, Євлеборґ, Швеція
Помер24 квітня 1993(1993-04-24) (75 років)
Стокгольм, Швеція
ПохованняКладовище Катаріниd[1][2]
ГромадянствоШвеція Швеція
Національністьшвед
Діяльністьпрозаїк, поет, журналіст
Мова творівшведська
Роки активності19451993
Напрямокреалізм
Жанрроман, оповідання, стаття, вірш
Magnum opus«Частинка сажі»
Преміїдив. у тексті статті

CMNS: Стіґ Шедін у Вікісховищі

Могила Стіґа Шедіна на Катарінському кладовищі.

Стіґ А́брагам Шеді́н (швед. Stig Abraham Sjödin, нар. 7 жовтня 1917, Геґбу, Сандвікен, Євлеборґ, Швеція — пом. 24 квітня 1993, Стокгольм, Швеція[3]) — шведський прозаїк, поет і журналіст.

Біографія

Стіґ Шедін народився і виріс у сім'ї шліфувальника Юеля Абрагама Шедіна, що працював на заводі «Брук» у Сандвікені, й Анни Елізабет Шедін (до шлюбу Андерссон). Стіґ почав працювати на заводі зразу ж після закінчення школи. Кілька років він стояв у трубовальцювальному цеху «біля підіймального пристрою між першою і другою парою валків». Тут він відчув потребу писати. Залучившись до вирішення соціальних питань, Шедін мав цю тему за провідну в усіх своїх творах. Був членом Шведської соціал-демократичної спілки молоді (швед. Sveriges Socialdemokratiska Ungdomsförbund) і Товариства освіти робітників (швед. Arbetarnas Bildningsförbund). Сам письменник згадував, що в той час приятелі на роботі казали йому з приводу членства в цих організаціях: «Ти такий самий, як той бісів Сноїльський»[4].

Пропрацювавши на заводі десять років і закінчивши курс навчання в народних університетах Бруннсвіка (1939—1941) та Сиґтуни (1942—1943), він перебрався до Стокгольма, де у 1943—1945 роках був робітником, а відтак працював журналістом у виданнях Folket i Bild та Aftontidningen. 8 грудня 1950 одружився з Майт Елісабет Стамґорд (*1928), донькою торговця Карла Гуґо Юганссона i письменниці Анни-Ліси Форшберґер. 1945 року дебютував поетичною збіркою «Бомба, що не розірвалася». 1949 року вийшла його знакова збірка віршів — «Частинка сажі», в якій автор відобразив досвід, набутий у Сандвікені. Уперше в сучасній поетичній формі яскраво описано робітників і їхню працю. Ця збірка витримала кілька видань. Саме вона стала поштовхом до створення Товариства Стіґа Шедіна у жовтні 1996 року.

У 1950-х роках і далі головними мотивами у віршах Шедіна стали природа, кохання і критика суспільства. Провідною ниткою в його творчості була пошана до природи і людини. Шедіна вважали пролетарським письменником. Останньою його збіркою стала «Лікарська книжка, подорож униз», опублікована за три тижні перед смертю автора, у квітні 1993 року. Її схвалила критика.

Стіґа Шедіна поховали на Катарінському цвинтарі в Стокгольмі.

Пошанування

Твори

  • Blindgångare 1945 (лірика) — «Бомба, що не розірвалася»
  • Sommarpredikan 1947 — «Літня проповідь»
  • Sotfragment 1949 — «Частинка сажі»
  • Nattliga besök 1950 — «Нічні відвідини»
  • Molnskugga 1955 — «Тінь хмарини»
  • Dikter 1957 — «Вірші»
  • Asparnas tält 1959 — «Осиковий курінь»
  • Sånger i stål 1962 — «Пісні в криці»
  • Bo bortom tullen 1966 — «Жити поза митом»
  • Har ni flaggproblem? 1970 — «У вас клопіт із прапором?»
  • Klarspråk 1971 — «Чітка мова»
  • Livets starka smak 1974 — «Гострий смак життя»
  • Förklaringstapet 1977 — «Пояснення»
  • Hjärtats heta smedja 1979 — «Гаряча кузня серця»
  • Arbete och människovärde 1981 — «Робота і гідність людини»
  • Näverbrev 1988 — «Берестяний лист»
  • Dikter i Folkets hus 1988 — «Вірші в Народному домі»
  • Läkebok, nedresa 1993 — «Лікарська книжка, подорож униз»
  • Gråspettens öga 1993 — «Дятлове око»
  • Det rör sig 1998 — «Воно рухається»
  • Ur tillsvidarelådan 1999 — «З довгої шухляди»
  • Bruksnoveller 2003 — «Заводські новели»
  • Naturlig avgång 2004 — «Природний відхід»

Нагороди і відзнаки

Література про Стіґа Шедіна

Зовнішні зв'язки

Примітки


Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!