PROFILBARU.COM

Зовнішні відеофайли
	В очі: Гість — Софія Челяк, програмна директорка «Форуму видавців» у Львові на YouTube // В очі. — 2017. — 13 вересня.
	Тема дня: культура. Софія Челяк-програмна директорка BookForum на YouTube // Суспільне Львів. — 2019. — 23 вересня.
	«Українці дуже довго йшли до незалежності». Розмова Юрія Матевощука з Софією Челяк на YouTube // Instytut Literatury. — 2022. — 30 червня.
	«Культура діалогу». Софія Челяк, 26-й «Lviv Book Forum» на YouTube // Суспільне Культура. — 2019. — 23 жовтня.
	Тур на підтримку України, Азовсталь та кліп «Stefania» — інтерв'ю Kalush Orchestra після Євробачення на YouTube // Суспільне Культура. — 2022. — 17 травня.

Софія Челяк
Софія Челяк
Народилася	13 травня 1997 (27 років); Івано-Франківськ, Україна
Громадянство	Україна
Національність	українка
Діяльність	керівниця, ведуча, перекладачка
Alma mater	філологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Челяк.

Софія Челяк (нар. 13 травня 1997, м. Івано-Франківськ^[1]) — українська культурна менеджерка, ведуча, перекладачка. Членкиня Українського ПЕН^[2].

У 2019 році увійшла до рейтингу «TOP 30 under 30» від «Kyiv Post»^[3]^[4]^[2].

Життєпис

Софія Челяк народилася 13 травня 1997 року в Івано-Франківську.

Закінчила філологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка (спеціальність — чеська мова й література)^[5]^[1].

Від 2015 — перекладачка з чеської мови на фестивалі «Місяць авторських читань» у Львові^[6].

Від 2016 — програмна директорка ГО «Форум видавців»^[7]. Співорганізаторка українських стендів на Вільнюському книжковому ярмарку та Паризькому книжковому салоні. Координаторка поетичної платформи «Vesopolis» в Україні^[2].

Від 2020 — ведуча проєктів «Культові українці: Позначені гривнею» і «Культові українці: Незалежні люди» (разом з істориком Олександром Алфьоровим) телеканалу «Суспільне Культура»^[2]^[7]^[8]^[9].

Від 2022 — у відділі міжнародних зв'язків Українського інституту книги^[10]^[2].

Членка експертної ради премії «Women in Arts-2020»^[11]

Доробок

Переклади з чеської мови:

В. Граб'є. «Блюз для божевільної дівчини» (П'яний корабель, 2018)^[2]
Я. Орлова. «Падло та інші вірші» (Крок, 2019)^[2]

Нагороди

лавреатка літературної премії «Metaphora» — за переклад віршів Вацлава Граб'є (2016)^[12]^[2]
премія «Найкращий культурний менеджер міста Львова — 2018»^[2]