Соль мінор

Соль мінор

Позначення
Англійською	G minor
Німецькою	g-moll
Пов'язані тональності
Паралельна	Сі-бемоль мажор
Домінанта	Ре мінор
Субдомінанта	До мінор
Приключові знаки
Дієзів	-
Бемолів	2
Гама
G, A, B♭, C, D, E♭, F♯

Соль мінор (англ. G minor, нім. g-moll) — мінорна тональність, тонікою якої є звук соль^[1].. Гама соль мінор містить звуки:

соль - ля - сі♭ - до - ре - мі♭ - фа
G - A - B♭ - C - D - E♭ - F.

Паралельна тональність — сі-бемоль мажор, однойменний мажор — соль мажор. Соль мінор має два бемолі біля ключа (сі-, мі-).

Найвідоміші твори, написані в цій тональності

• Й. С. Бах — Прелюдія і фуга з 1-го та 2-го зошитів ДТК
• В. А. Моцарт — Симфонія № 40
• П. І. Чайковський — Симфонія № 1
• М. Леонтович — «Щедрик»^[2]
• М. Гольдштейн — "С имфоні я соль мінор невідомого автора XIX століття"
• Д. Д. Шостакович — Симфонія № 11

Примітки

1. Юцевич, Юрій (2003). Музика. Словник-довідник. Тернопіль: Навчальна книга - Богдан. с. 221. ISBN 966-7924-10-6.
2. М. Леонтович. Хорові твори. Упор. В. Кузик. Київ, "Музична Україна", 2019. 464 с.

Посилання