Соль мажор

Соль мажор

Позначення
Англійською	G major
Німецькою	G-Dur
Пов'язані тональності
Паралельна	Мі мінор
Домінанта	Ре мажор
Субдомінанта	До мажор
Приключові знаки
Дієзів	1
Бемолів	-
Гама
G, A, B, C, D, E, F♯

Соль мажор (англ. G major, нім. G-dur) — мажорна тональність, тонікою якої є звук соль^[1]. Гама соль-мажор містить звуки:

соль — ля — сі - до — ре — мі — фа♯
G - A - B - C - D - E - F♯ .

Паралельна тональність мі мінор, однойменний мінор — соль мінор. Соль мажор має один дієз біля ключа (фа-).

Найвідоміші твори, написані в цій тональності

• Й. С. Бах — Бранденбурзький концерт № 3,

  Гольдберг-варіації,

  прелюдія і фуга з 1-го та 2-го зошитів ДТК

• В. А. Моцарт — Симфонія № 37

  Маленька нічна серенада (нім. Eine Kleine Nachtmusik)

• Л. Бетховен — Концерт для ф-но з оркестром № 4

  фортепіанні сонати № 10, 16, 20, 25

  скрипкові сонати № 8, 10 Д. Бортнянський — хорові концерти «Слава вишніх Богу»^[2]

• С. Прокоф'єв — Фортепіанний концерт № 5
• Д. Шостакович — Віолончельний концерт № 2
• The Beatles All you need is love

Примітки

1. Юцевич, I︠U︡. I︠E︡. (2003). Музика: Словник-довідник. Тернопіль: Навчльна книга Богдан. с. - 75. ISBN 966-7924-10-6. OCLC 53005372.
2. Хоровий концерт №6. www.dumkacapella.com.ua. Процитовано 1 серпня 2024.

Посилання