Сиропи (лат. Sirupus (-i, -i)) — густа рідина, загалом прозора, що містить одну чи більше дієвих речовин, розчинених у концентрованих водних розчинах сахарози чи інших цукрів (лат. sirupus simplex), або у соках плодів і ягід, що бродили,[1] є підвидом рідких лікарських форм для внутрішнього застосування.
Частіше додаються до складу інших ЛФ (мікстури, кашки) з метою виправлення смакових властивостей лікарських речовин, наприклад гірких, кислих і т. ін..
Найчастіше використовують простий цукровий сироп (лат. Sirupus simplex), який отримують нагріванням до кипіння 16 частин цукру в 9 частинах дистильованої води (наприклад, 64 г цукру на 36 г дистиляту).[1]
Використовують також і фруктові сиропи, які готують з соків різних фруктів після їх подрібнення, розтирання м'якоті і відстоювання впродовж 2—3 діб, з наступним відтисканням соку і його відстоюванням до трьох діб (для осадження пектину) та наступним додаванням цукру у вказаній кількості.
В аптечній практиці використовують малиновий (лат. Sirupus Rubi idaei), вишневий (лат. Sirupus Cerasorum; Sirupus Cerasi), лимонний та інші сиропи.[2] Залежно від рецептури, становить 10-30 % загального об'єму мікстури.
Див. також
Примітки
Література
- Навчальний посібник з аптечної технології ліків: навч. посібник для здобувачів вищ. освіти спеціальності «226 Фармація, промислова фармація» / Т. Г. Ярних, Л. І. Вишневська, Т. М. Ковальова та ін; під ред. проф. Л. І. Вишневської, Т. Г. Ярних – Х.: Оригінал, 2021. – 119 с. ISBN 5-7768-0535-X
- Хомич О. О. (2020) Розробка складу та технології лікарського засобу у формі сиропу з глюкозаміну гідрохлоридом та левокарнітином. Дисертація. Київ, 2020. 254 с.
- Довідник по ветеринарній рецептурі та технології виготовлення лікарських форм.—К.: Урожай, 1989.—224с.— ISBN 5-337-00314-3. — [сторінка?]
- Салій О.О., Головкін В.О. (2001). ЛІКАРСЬКІ СИРОПИ. Фармацевтичний журнал. 4. С. 56-59.
- Рідкі лікарські форми: Екстемпоральна рецептура: Методичні рекомендації / О.І.Тихонов, Т.Г.Ярних, Н.Ф.Орловецька та ін.; За ред. О.І.Тихонова і Т.Г.Ярних. - X.: Вид-во НФаУ; Оригінал, 2005. - 160 с.
Посилання
