Сибірський пситакозавр, що демонструє хвостові щетини
На початку 1950-х років радянські палеонтологи почали розкопки решток пситакозавра в місцевості поблизу села Шестаково в Кемеровській областіСибіру. У 1990-х роках було досліджено ще два сусідні поселення, в одному з яких було знайдено кілька повних скелетів. Цей вид був названий Psittacosaurus sibiricus у 2000 році в статті, написаній п'ятьма російськими палеонтологами, але офіційно авторство назви належить двом з них — Олексію Воронкевичу та Олександру Авер'янову[1]. Рештки не були повністю описані до 2006 року. Два майже повних зчленованих скелети та різноманітний розчленований матеріал від інших особин різного віку відомі з Ілекської формації Сибіру, яка датується аптським та альбським етапами нижньої крейди[2].
Опис
P. sibiricus — найбільший з відомих видів пситакозаврів. Довжина черепа типового зразка становить 20,7 см, а довжина стегнової кістки — 22,3 см. Його також відрізняє оборка на шиї, довша, ніж у будь-якого іншого виду цього роду, на 15-18 % від довжини черепа.
Примітки
↑Leshchinskiy, S.V., Fayngertz, A.V., Voronkevich, A.V., Maschenko, E.N. & Averianov, A.O. 2000. Preliminary results of the investigation of the Shestakovo localities of Early Cretaceous vertebrates. У: Komarov, A.V. (Ред.). Materials of the Regional Conference of the Geologists of Siberia, Far East and North East of Russia. Томськ: GalaPress. стр. 363–366.
