PROFILBARU.COM

	Середній жуз
Дата створення / заснування	1718
Столиця	Туркестан
Мова комунікації	казахська
Час/дата припинення існування	1824

Приблизні території розселення (кочевищ) казахських жузів станом на початок XX століття. Території середнього жузу виділені помаранчевим кольором

Середній жуз (каз. Орта жүз — Орта-жуз), також Жан-арис — казахський жуз, група родів і племен, що мешкали в степових районах центральної, північної і східної частин сучасної території Казахстану. Наприкінці XIX — початку XX століть число казахів середнього жузу, переважно аргинів і кипчаків, становило близько 1 млн 350 тис. осіб. А разом з кераїтами і найманами, що кочували в Китаї і Монголії їх чисельність перевищувала півтора мільйони осіб^[1].

Роди і племена середнього жузу

Аргини. Проживали на Тургайскому плоскогір'ї до Чингізських гір на сході, а також та на північно-західному узбережжі озера Балхаш — на території сучасних Павлодарської, Акмолинської, Карагандинської, Костанайської і Східноказахстанської областей Казахстану.
Кипчаки. Кочували переважно в центральному Казахстані, на південних берегах Сирдар'ї в її середній і нижній течії та на берегах Тоболу. За даними царського перепису 1897 року, вони мешкали в Кустанайському, Перовському, Павлодарському і Омському повітах.
Уаки. Переважно заселяли території сучасних Павлодарської, Костанайської, Північноказахстанської і Східноказахстанської областей Казахстану, а також мешкали на теренах сучасних Алтайського краю, Омської і Новосибірської областей Росії, на півночі Монголії і Китаю.
Кераїти. Мешкали в північному і східному Казахстані, на берегах Іртиша та Ішиму, в західних відрогах Алтайських гір, в Перовском, Омському, Каркаралинском, Кустанайському, Семипалатинському, Зайсанськая повітах та на території теперішньої Монголії між ріками Орхон та Херлен на схід від кочовищ найманів.
Наймани. Займали територію переважно на сході сучасного Казахстану, на плоскогір'ях Алатайскіх гір до Джунгарского Алатау. Частина найманів кочувала в районі гір Улитау в центральному Казахстані, а також вздовж берегів Сирдар'ї. Були розселені на території Лепсінского, Капальского, Усть-Каменогорського, Зайсанського, Атбасарського, Семипалатинського, Перовського повітів.
Конграти. Проживали на території південного Казахстану, на південних берегах Сирдар'ї в її середній течії, а також в передгір'ях Каратау. В основному вони проживали в Чімкентському, Перовському і Ташкентському повітах, в інших регіонах Середньої Азії.

Див. також

Примітки

↑ Казахское ханство. Феодальная раздробленность > Жузы. История Казахстана: имена, события, факты. (рос.)

Джерела

* Ұлы жүз // Қазақстан : Ұлттық энциклопедия / Бас редактор Ә. Нысанбаев. — Алматы : «Қазақ энциклопедиясы», 1998. — Т. 9. — ISBN 5-89800-123-9. (казах.)

Н. Э. Масанов, Ж. Б. Абылхожин, И. В. Ерофеева, А. Н. Алексеенко, Г. С. Баратова. История Казахстана: народы и культуры : учебное пособие. — Алматы : Дайк-Пресс, 2001. — 608 + 28 (вкл.) с. — ISBN 9965-441-31-6. (рос.)
А. Т. Толеубаев, Ж. К. Касымбаев, М. К. Койгелдиниев, Е. Т. Калиева, Т. Т. Далаева, перевод с казахского языка С. Бакенова, Ф. Сугирбаева. История Казахстана. — Алматы : Мектеп, 2006. — 240 с. — ISBN 9965-33-628-8. (рос.)