Основні географічні поділи Шотландії
Шотландська низовина
Середньошотландська низовина́ (англ. Central Lowlands ) — рифтова долина на півдні Шотландії переважно палеозойського утворення, що простягнулась з південного заходу від затоки Ферт-оф-Клайд на північний схід до затоки Ферт-оф-Форт , або від граничного розлому Гайлендс [en] на півночі до розлому Південношотландської височини [en] на півдні. Середньошотландська низовина́ — один з трьох основних географічних підрозділів Шотландії, інші два — Гайлендс-енд-Айлендс [en] , що лежить на північ та північний захід та Південну височину , яка лежить на південь від Середньошотландської низовини.
Загальний опис
Поверхня рівнини доволі рівнинна, але й тут присутні пагорби й кряжі Ochils та Campsie Fells . Низовина чітко відокремлена уступами грабену на півночі від Грампіанських гір , а на півдні від Південношотландської височини . Окремі ділянки вкриті мореною , слідами зледеніння , та річковими наносами. Ця територія має наслідки інтенсивного вулканізму , на кшталт трон Артура [en] в Единбурзі — останець великого вулкана, що був активним ще в карбоні 300 млн років тому.
Людська діяльність
Багаті поклади вугілля і заліза , що були знайдені тут мали важливе економічне значення для шотландського промислового перевороту. На низовині, багатій на родючі ґрунти, пасовиська й колись густі ліси, збудовані найбільші міста Шотландії Глазго й Единбург .
Див. також
Література
Gillen, Con. «Geology and landscapes of Scotland» . Harpenden. Terra Publishing, 2003.
Keay, J. & Keay, J. «Collins Encyclopaedia of Scotland» . London. HarperCollins, 1994.
McKirdy, Alan Gordon, John & Crofts, Roger. «Land of Mountain and Flood: The Geology and Landforms of Scotland» . Edinburgh. Birlinn, 2007.