Семпронія (дружина Децима Брута)

Семпронія
лат. Sempronia
Народилася122 до н. е.
невідомо
Померла1 століття до н. е.
невідомо
КраїнаСтародавній Рим
БатькоГай Гракх[1][1]
МатиЛіцинія Красса Молодша[1][1]
Брати, сестриSempronius Gracchusd[1][1]
У шлюбі зДецим Юній Брут (консул 77 р. до н.е.)[1][1]
ДітиДецім Юній Брут Альбін[1][1]

Семпронія — давньоримська жінка пізньої республіки, дружина Децима Юнія Брута, консула 77 р. до н. е., і мачуха його сина Децима Юнія Брута Альбінуса, що став одним із вбивць Юлія Цезаря[2].

Біографія

Раннє життя

Припускається, що вона могла бути дочкою Гая Гракха[3][4], хоча історики вважають цю версію малоймовірною.[5] Існує думка, що вона була дочкою Гракха Тудітана і сестрою матері Фульвії, Семпронії[6] але це інформація теж не має підтвердження.[7] Третім варіантом є те, що вона могла бути дочкою Гая Семпронія Тудітана, консула у 129 р. до н.[8]

Доросле життя

Семпронію описували як видатну, дотепну, красиву та пристрасну жінку, яка володіла грецькою та латиною . Вона могла співати, грати на лірі та дуже добре танцювати. Історик Гай Саллюстій зазначав, що їй надзвичайно пощастило в житті, шлюбі та дітях, та все ж вона мала розбещений характер. За його словами, вона була «сміливою як чоловік» і втручалась в політику. Без відома чи згоди свого чоловіка вона брала участь у змові Катіліни і дозволяла змовникам зустрітися в її будинку.[9] Семпронія, і такі жінки, як вона, представляли в Римі образ «нової жінки», яка має здібності та інтереси, що стане звичним для жінок Риму в пізніші роки, на відміну від класичних римських жінок, як Корнелія Африкана, яка захищала цінності більш ранньої республіки.[10] Казали, що у неї було багато коханців, і Саллюстій зазначав, що вона «шукала чоловіків більше, ніж вони шукали її».[11]

Семпронія знала Юлія Цезаря[12] і, ймовірно, була однією з його коханок.[13][14][15]

Дослідження

У минулому її часто пов'язували з іншою жінкою з таким же ім'ям, яка була сестрою братів Гракхів .[16]

Йоганн Каспар фон Ореллі припускав, що ця Семпронія може бути тією ж Семпронією, яка, згідно з свідченнями Асконія Педіана, давала свідчення на суді над Титом Аннієм Мілоном в 52 р. до н. е. Ця Семпронія була дочкою Семпронія Тудітана, і ,нібито, матір'ю Публія Клодія Пульхра . Однак, оскільки дружиною Клодія була Фульвія, донька Семпронії та внучка Семпронія Тудітана, схоже, що це не та сама Семпронія, яка вийшла заміж за Брута, а жінка, яка свідчила на суді, насправді була тещею Клодія, а не матір'ю .[17]

Культурні зображення

Sempronia — головний персонаж у п'єсі Бен Джонсон, 1600-ті роки, «Змова Катіліни» .[18]

Вона виступає головним персонажем короткого оповідання « Дружина консула» Стівена Сейлора, де з коханцем планує вбивство чоловіка. Також фігурує в романі Сейлора «Загадка Катіліни» .[19] У роботах Сейлора вона зображена як дочка Гая Гракха, Сейлор зазначає, що йому відомо те, що ця тема вважається дискусійною серед істориків, але що йому подобається розвивати цю можливість, оскільки це цікаво та досить органічно для її характеру, так як Гракх був відомий своєю непокірною природою.[20]

Семпронія згадується, але не з'являється, у романі «Жовтневий кінь» і з'являється у « Жінках Цезаря» Колін Маккаллоу .[21] У романі « Respublica: Роман про Римську республіку Цицерона» Семпронія зображена як мерзенна жінка, яка вбиває свого чоловіка і психологічно та сексуально знущається над сином Децимом.[22][23]

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в г д е ж и к л Digital Prosopography of the Roman Republic
  2. ↑ Gaius Sallustius Crispus, The Conspiracy of Catiline, 25, 40.
  3. ↑ Friedrich, Münzer (1999). Roman aristocratic parties and families. University of Michigan: Johns Hopkins University Press. с. 27.
  4. ↑ https://books.google.se/books?hl=sv&id=NsGyAAAAIAAJ&focus=searchwithinvolume&q=%22Gaius+Gracchus%22
  5. ↑ Gruen, Erich (1974). The Last Generation of the Roman Republic. University of California Press.
  6. ↑ Chrystal, Paul (2017). Roman Women: The Women who influenced the History of Rome. Roman Women: The Women who influenced the History of Rome.
  7. ↑ https://books.google.se/books?id=uQOTDQAAQBAJ&pg=PT471&dq=%22Tuditanus%22+%22sempronia%22+%22brutus%22&hl=sv&sa=X&ved=0ahUKEwji2vPQwdXnAhXOrIsKHcDbBDwQ6AEIKTAA#v=onepage&q=%22Tuditanus%22%20%22sempronia%22%20%22brutus%22&f=false
  8. ↑ Syme, Ronald (2016). Santangelo, Federico (ред.). Approaching the Roman Revolution: Papers on Republican History. Oxford University Press. ISBN 9780191091872.
  9. ↑ American Philosophical Society., 1960. Proceedings of the American Philosophical Society Held at Philadelphia for Promoting Useful Knowledge, Volume 104 — 327
  10. ↑ D. Brendan Nagle; Pearson Prentice Hall, 2005. The Roman World: Sources and Interpretation Chapter: «Sempronia: A Woman of the Late Republic». — 130
  11. ↑ Emily Ann Hemelrijk; Matrona Docta: Educated Women in the Roman Élite from Cornelia to Julia Domna — page: 85
  12. ↑ Adrian Goldsworthy; Caesar, Life of a Colossus'
  13. ↑ Jack Holland; A Brief History of Misogyny: The World's Oldest Prejudice
  14. ↑ John Selby Watson; Conspiracy of Catiline and the Jurgurthine War — 68
  15. ↑ The Classical Journal, Volume 55–56. Classical Association of the Middle West and South, 1959
  16. ↑ Fröléen, 1918; Cajus Julius Caesar, Volume 1 — 229
  17. ↑ Quintus Asconius Pedianus, in Cic. Milon., p. 41, ed. Johann Caspar von Orelli.
  18. ↑ Heyward Brock, Maria Palacas; The Ben Jonson Encyclopedia — 68
  19. ↑ Steven Saylor; A Gladiator Dies Only Once — Foreword
  20. ↑ Saylor, Steven (2011). Historical Notes. A Gladiator Dies Only Once. Roma Sub Roma. Hachette UK. ISBN 9781780334882.
  21. ↑ Colleen McCullough; Caesar's Women — 214, 234, 428
  22. ↑ Richard Braccia; Respublica: A Novel of Cicero's Roman Republic — 458
  23. ↑ Herbert, Henry William; The Roman Traitor: A True Tale of the Republic, a Historical Romance, Volume 1–2 — page: 69

Посилання

Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!