Себастьян Дросте

Себастьян Дросте
нім. Sebastian Droste
Народився1898[1][2] або 1892[3]
Гамбург, Німецька імперія[1]
Помер27 червня 1927(1927-06-27)[1][2]
Гамбург, Веймарська республіка, Німецький Райх[1]
Країна Німеччина
Діяльністьактор, поет, танцюрист
У шлюбі зАніта Бербер
CMNS: Себастьян Дросте у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дросте.

Себастьян Дросте (нім. Sebastian Droste; 1892—1927)  — поет, актор і танцівник, пов'язаний з підпільними субкультурами Берліна 1920-х років.

Акторська діяльність

У 1922 році в Будапешті Себастьян Дросте одружився з експресіоністською екзотичною танцівницею і актрисою німецьких німих фільмів Анітою Бербер. Незадовго до цього пара шокувала публіку, представивши у Відні свою спільну програму, в якій вони танцювали оголеними. Популярність шоу була значною: лише, коли втрутилися віденські охоронці моральності, скандальна пара перебралася в Угорщину. Разом з Дросте вони виконали фантазії з такими назвами, як Самогубство, Морфій, Божевільний будинок, Труп на секційному столі і Ніч Борджіа. Деякі з цих уявлень надихнули режисерів-експресіоністів на створення фільмів.

Так чи інакше в кіно з'явилися також самі танцюристи: в період розквіту Дросте був запрошений для роботи в німому фільмі «Алголь» (1920). У 1923 році він блиснув в короткій документальній картині «Танці жаху, пороку і екстазу» (Tänze des Grauens, des Lasters und der Ekstase. Режисер — Fritz Freisler, 1923).

Визнання в світі поезії

У 1923 році Дросте і Бербер опублікували книгу віршів, фотографій і малюнків під назвою «Die Tänze des Lasters, des Grauens und der Ekstase» («Танці пороку, жаху і захоплення»), засновані на їх однойменних постановках. Розкриваючи в повному обсязі експресіонізм в поезії, книга пропонує поглянути на тугу і цинізм, затінюють творче та особисте існування. Ставши своєрідним підсумком великого творчого періоду, публікація книги завершила не тільки творчий союз, але і шлюб Дросте: коли пара повернулася до Берліна, трапився новий скандал — кокаїніст Дросте, скоїв крадіжку, щоб роздобути грошей на наркотики, і втік від розплати в Америку. У тому ж році Аніта анулювала їх шлюб.

Останні роки

У США Дросте зустріли, як зірку. Він відразу ж отримав запрошення на участь в зйомках фільму «Шлях» (The Way, 1929), який задумав фотограф і режисер Френсіс Брюге, відомий своїми експериментами з подвійною експозицією. Не дивлячись на інтерес до артиста з боку американської публіки, цей період життя Дросте був затьмарений його посилює депресію і проблемами зі здоров'ям. Картина «Шлях» так і не була завершена через смерть Себастьяна Дросте, але багато фотографій створені перед початком зйомок говорять про те, що фільм продовжив експресіоністську традицію, притаманну всієї творчості німецького артиста.

Бібліографія

  • Каповілла, Андреа, «Аніта Бербер», «Хто є хто в сучасній історії геїв і лесбійок: від античності до Другої світової війни». ред. Роберт Олдріч і Гаррі Уотерспун (Нью-Йорк: Рутледж, 2001), стор: 50-51.
  • Toepfer, Karl Eric, Імперія екстазу: нагота і рух в культурі тіла німецької мови, 1910—1935 (Berkeley: University of California Press, 1997)
  • Дросте, Себастьян (і Бербер, Аніта), «Танці пороку, жаху і захоплення» (видавалися німецькою та англійською мовами) (Newcastle on Tyne: Side Real Press 2012)

Примітки

  1. ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #126134952 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Filmportal.de — 2005.
  3. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.

Посилання

Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!