Народився у селянській родині. Трудову діяльність розпочав у 1937 році в колгоспі «Знамя труда». У 1939 році працював на будівництві других залізничних шляхів станції Основа-Льгов.
З листопада 1939 року — підсобний робітник, газорізальник, слюсар будівельної контори № 2 тресту «Азнафтомонтажбуд» міста Баку Азербайджанської РСР.
З 1942 по листопад 1946 року — у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. Служив на Закавказькому фронті.
З листопада 1946 року — верховий, помічник бурильника, бурильник контори буріння тресту «Азізбековнафта» Азербайджанської РСР. Потім був скерований до Монгольської Народної Республіки (МНР), де три роки, до 1951, працював бурильником.
У 1951—1952 роках — бурильник Шебелинської контори буріння села Шебелинки Балаклійського району Харківської області.
З 1952 року — буровий майстер Шебелинської контори буріння Балаклійського району Харківської області. Використовуючи передові методи праці, щорічно збільшував видобуток газу. Був ініціатором турбінного способу буріння. Очолював на Шебелинці соціалістичне змагання за найбільшу прохідку в рік і високі швидкості безаварійного буріння. Бригаді Дмитра Саєнка у 1958 році належав рекорд швидкості прохідки — 1623 метри за верстатомісяць. У 1959 році бригаді Саєнка було присвоєно звання бригади комуністичної праці.
