Рік Коперника — 1973 рік, оголошений ЮНЕСКО міжнародним роком Миколи Коперника на честь 500-річчя від дня його народження (19 лютого 1473 року). З приводу цієї нагоди у Польщі відбулися масштабні святкування, спрямовані як на увічнення пам'яті Коперника, так і в цілому на збереження історичних будівель і розвиток астрономічної освіти.
Підготовка почалася в 1971 і 1972 роках . Святкування тривало протягом 1973 року, переважно влітку, в кількох містах Польщі. Основні урочистості відбувалися в містах, пов'язаних із життям Коперника: Торуні, де він народився, Ольштині та Лідзбарку-Вармінському, де він жив, та Фромборку, де він помер. Урочистості проходили в рамках Року польської науки[pl][1].
Святкування 500-річчя від дня народження Коперника було урочисто відкрите в Торуні 18-19 лютого 1973 року[2] і тривало у різних формах протягом багатьох місяців.
До організації святкувань були активно залучені польські скаути з акції «Операція 1001-Фромборк», школи та робочі організації. Італійські міста Болонья і Феррара, де Коперник навчався в університетах, пропонували співпрацю в організації святкувань, але їхні пропозиції не були прийняті.
Створено численні пам'ятники, скульптури та художні інсталяції на теми, пов'язані з космосом
Місцевий музей[pl] підготував виставку «Художня культура Хелманщини за часів Коперника»[2].
26-28 березня Студентська асоціація істориків і Спілка викладачів польської мови Університету Миколая Коперника організували міжнародну наукову сесію «Миколай Коперник — людина епохи Відродження та історія його ідей» за участю делегацій Грайфсвальдського університету та Університету Коменського з Братислави[2].
19-25 лютого проведено «Тиждень Коперника», що включав виставки «Життя і творчість Миколи Коперника» в Ягеллонській бібліотеці та «Коперник в художній літературі» в Міській публічній бібліотеці, концерти та кінопокази, а також наукову сесію за участю муніципальної влади кількох європейських міст (в тому числі Києва)[1].
У квітні в соляній шахті у Величці на глибині 63 метри було відкрито нову камеру «Коперник», де була встановлена статуя Коперника роботи Владислава Гапека[4][1].
У травні з Ольштина до Кракова вирушив поштовий диліжанс, позичений у Музеї пошти у Вроцлаві[pl]. Він подорожував стежкою Коперника, несучи листи та листівки, які були проштамповані марками в кожному з 35 міст уздовж маршруту[1].
В інших містах Польщі
У Лідзбарку-Вармінському модернізовано Лідзбарський замок, а у Фромборку збудувано готель «Коперник».
18 січня Польська пошта випустила 5 марок з репродукціями портретів Коперника. Також поштові марки до 500-річчя астронома були випущені у Франції, Югославії, НДР та ФРН, Угорщині, СРСР[1].
↑Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 8 września 1973 r. w sprawie nadania Akademii Medycznej w Krakowie imienia Mikołaja Kopernika (Dz.U. z 1973 r. nr 36, poz. 215).