Екорегіон рівнинних дощових лісів Північного В'єтнаму охоплює вузьку смугу, що простягається від узбережжя Південнокитайського моря на сході до Аннамських гір на заході та від дельти річки Хонгха на півночі до міста Дананг на півдні. Протяжність регіону з півночі на південь становить близько 500 км, а ширина в середньому становить близько 50 км. З геологічної точки зору основу регіону складають вапняки. Серед вапнякових скель зустрічаються численні карстові форми рельєфу. Висота регіону коливається від 0 до 1000 м над рівнем моря, а середня висота регіону становить 88 м над рівнем моря.
На більшій частині екорегіону переважає мусонний клімат (Am за класифікацією кліматів Кеппена), а у деяких районах — екваторіальний клімат (Af за класифікацією Кеппена). Клімат регіону характеризується високими температурами та рясними опадами, пік яких припадає на вересень-жовтень, що, як правило, пізніше, ніж в інших регіонах Південно-Східної Азії. Сухий сезон менш екстримальний, ніж в інших регіонах Індокитаю. Щомісяця в регіоні випадає 50-60 мм опадів. Середньорічна кількість опадів у Віні становить приблизно 1800 мм, але південніше, у Хюе, вона в середньому становить близько 3000 мм. В Південному В'єтнамі середньорічна кількість опадів різко зменшується, а їх розподіл стає більш сезонним.
Флора
Рясні опади та короткий сухий сезон, характерні для прибережних низовин Північного В'єтнаму, створюють ідеальні умови для вологих вічнозелених лісів. Більшість лісів регіону знищені, а їхні залишки збереглися переважно в заповідниках. Найкращі збережені ділянки лісів регіону розташовані у Національних парках Кукфионг[en] та Пумат[en]; у першому з них на відносно невеликій ділянці площею близько 200 км² росте понад 1800 видів судинних рослин.
Загалом флора екорегіону демонструє спорідненість з субтропічною флорою Південного Китаю, хоча дерева з родини діптерокарпових (Dipterocarpaceae), зокрема різні види хопей[en] (Hopea spp.) та парашорей[en] (Parashorea spp.), характерні для вологих тропічних лісів Південно-Східної Азії, також є важливим екологічним компонентом цих лісів. Дощові ліси екорегіону складаються з трьох ярусів, їх густий лісовий намет розташований на висоті 25-35 м над над землею, а деякі емерджентні дерева підіймаються на висоту 45 м над землею.
У верхньому ярусі лісу домінують щетинясті кастанопсіси[en] (Castanopsis hystrix), мадуки Паск'є[en] (Madhuca pasquieri) та різні види хопей (Hopea spp.). У середньому ярусі лісу поширені пальми тарав[en] (Livistona saribus), листя яких традиційно використовується як покрівельний матеріал для хатин. У порушених вирубкою вічнозелених лісах часто зустрічаються берегові кнеми[sv] (Knema erratica) та інші швидкозростаючі дерева, а пальми тарав (Livistona saribus) утворюють лісовий намет.
