Естонія визнає право на громадянство росіян, що мешкали на її території до окупації Радянським Союзом, та їхніх нащадків[1]. Акт про громадянство визначає доволі ліберальні умови натуралізації для тих, хто прибув до країни після 1940 року[2], серед яких більшість етнічні росіяни. Вимагається знання естонської мови, Конституції та присяга Естонії[3]. Уряд надає безкоштовні курси підготовки до екзаменів на знання Конституції й Акту про громадянство, а крім того відшкодовує 6 тис. крон (приблизно 380 євро), витрачених на вивчення мови[4].
За законом резиденти без громадянства не мають права голосу при виборах до національного або Європейського парламенту, але можуть брати участь у місцевих виборах[5].
За період з 1992 по 2007 рік громадянство отримали приблизно 147 тис. осіб, і частка осіб без громадянства скоротилася з 32 % до 8 %[5]. На травень 2009 року реєстр населення повідомив, що 7,6 % населення має невизначене громадянство і 8,4 % населення має закордонне громадянство, здебільшого російське[6].
Питання про складність іспиту на знання мови викликало протести з боку уряду Російської Федерації та деяких правозахисних організацій, які зазначають, що за короткий час мову вивчити важко. Як наслідок, вимоги на іспитах були дещо послаблені, що й зумовило постійне скорочення числа осіб без громадянства.
