PROFILBARU.COM

Розуменко Артем Олександрович
Розуменко Артем Олександрович;
Солдат
Загальна інформація
Народження	24 березня 1995; Оріхівка
Смерть	29 серпня 2014 (19 років); Новокатеринівка
Поховання	Лубенський район
Військова служба
Роки служби	2013-2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Танкові війська
Формування	17 ОТБр
Війни / битви	Війна на сході України Іловайський котел;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Розуменко.

Арте́м Олекса́ндрович Розуме́нко (24 березня 1995(19950324) — 29 серпня 2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Короткий життєпис

Народився 1995 року в селі Оріхівка (Лубенський район, Полтавська область). Закінчив Оріхівську ЗОШ. З 25 жовтня 2013 року служив за контрактом кулеметником 3-го батальйону 92-ї ОМБр.

19 липня 2014 року добровольцем пішов на фронт, номер обслуги гранатометного відділення гранатометного взводу механізованого батальйону, 17-та окрема танкова бригада.

Загинув під час виходу з оточення під Іловайськом «зеленим коридором» на дорозі в районі села Новокатеринівка. 18 вересня 2014 року тіло Артема було знайдено пошуковою групою Місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан») — у полі поміж селами Горбатенко та Новокатеринівка, привезене у Запоріжжя.

Ідентифікований за експертизою ДНК, похований 27 січня 2015 року в селі Оріхівка.

Залишилися батьки Сніжана Миколаївна та Олександр Володимирович.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

16 січня 2016 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[1]
29 серпня 2015 року в Оріхівській ЗОШ відкрито меморіальну дошку випускнику Артему Розуменку
Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 6, місце 25
Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії^[2]
Іловайський Хрест (посмертно)
занесений до Книги Пошани Полтавської обласної ради^[3]