Роджер Сешнз |
---|
Roger Huntington Sessions |
---|
|
|
Дата народження | 28 грудня 1896(1896-12-28) |
---|
Місце народження | Бруклін, Нью-Йорк, США |
---|
Дата смерті | 16 березня 1985(1985-03-16) (88 років) |
---|
Місце смерті | Принстон, Нью-Джерсі, США |
---|
Поховання | Old Hadley Cemeteryd |
---|
Громадянство | США |
---|
Професія | композитор, музикознавець, педагог |
---|
Освіта | Гарвардський університет, Університет Каліфорнії (Берклі), Yale School of Musicd і школа Кентd |
---|
Вчителі | Horatio Parkerd і Ернест Блох |
---|
Відомі учні | Звіліч Елен Таафе |
---|
Жанр | опера, симфонія |
---|
Magnum opus | Violin Concertod і Symphony No. 7d |
---|
Членство | Американська академія мистецтв і наук і Американська академія мистецтв та літератури |
---|
Заклад | Принстонський університет, Коледж Сміт, Університет Каліфорнії (Берклі), Гарвардський університет і Джульярдська школа |
---|
Нагороди | |
---|
Батько | Archibald Lowery Sessionsd |
---|
Мати | Ruth Huntington Sessionsd[1] |
---|
Роджер Гантінтон Сешнз (англ. Roger Huntington Sessions, *28 грудня 1896, Бруклін, Нью-Йорк, США — †26 березня 1985, Принстон, Нью-Джерсі, США) — американський композитор, музикознавець, професор університету.
Життєпис
Роджер Сешнз у віці 14 років розпочав свою музичну освіту в Гарвардському університеті. Тут він писав статті, а згодом і редагував «Гарвардський музичний огляд» (Harvard Musical Review). Через 4 роки він вступив до Єльського університету, де вивчав композицію у Гораціо Паркера (Horatio Parker), з Надею Буланже та Ернестом Блохом (Ernest Bloch), у якого він став помічником у Клівлендському інституті музики[en] в 1921 році. З 1925 по 1933 рік, він провів вісім років у Європі та зацікавився музикою Арнольда Шенберга, Альбана Берга, Ріхарда Штрауса та Пауля Гіндеміта.
У 1933 році він остаточно повернувся до Америки, де в 1935—1969 роках викладав композицію в Каліфорнійському (в Берклі), Принстонському та Гарвардському університетах, а також в Джульярдській школі музики.
Двічі був нагороджений Пулітцерівською премією. В 1974 році[en] за його роботу протягом життя як видатного американського композитора.[2] Та в
1982 році[en] Пулітцерівську премію за видатний музичний твір — «Концерт для оркестру», що вперше був виконаний Бостонським симфонічним оркестром 23 жовтня 1981 року, під орудою диригента Сейдзі Одзава.[3]
Творчість
Першою його основною роботою стала оркестрова сюїта, музика до п'єси Леоніда Андреєва «Чорні маски» (The Black Maskers). У своїх вісьмох симфоніях використовував поліфонічну техніку та асиметричні ритми. Він також створив концерт для скрипки, два струнні квартети, струнний квінтет, концертіно для камерного оркестру, три опери, кантати і три біблійні хори.
- (1924–26) Три хорові прелюдії для органу
- (1927) Симфонія № 1
- (1928) Оркестрова сюїта «Чорні маски»
- (1930) Соната для фортепіано № 1
- (1935) Концерт для скрипки
- (1936) Струнний квартет № 1
- (1940) З мого щоденника (Сторінки з щоденника)
- (1942) Дует для скрипки та фортепіано
- (1946) Соната для фортепіано № 2
- (1946) Симфонія № 2
- (1947) Суд над Лукулом, одноактна опера
- (1951) Струнний квартет № 2
- (1953) Соната для сольної скрипки
- (1954) Ідилія Феокрита
- (1956) Меса, для унісон хору та органу
- (1956) Фортепіанний концерт
- (1957) Симфонія № 3
- (1957) Струнний квінтет
- (1958) Симфонія № 4
- (1959) Дивертимент для оркестру
- (1940—1964) «Монтесума» (оркестровка закінчена 1963, опера на три дії, лібрето Джузеппе Антоніо Боргезе)
- (1964) Симфонія № 5
Примітки
Посилання
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
---|
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
---|
Генеалогія та некрополістика | |
---|
Література та бібліографія | |
---|
Тематичні сайти | |
---|
Словники та енциклопедії | |
---|
Довідкові видання | |
---|
Нормативний контроль | |
---|