Рогати́нська гімна́зія і́мені Володи́мира Вели́кого — заснована на початку XX-го століття. Підвалиною української гімназії в Рогатині стали Заланівські курси, засновані у 1906 році священиком Омеляном Ваньом. Курсанти з відзначенням складали іспити в українській державній гімназії у Львові.
Заснування гімназії
Будинок колишньої української гімназії, де працювали письменники Антін Крушельницький (1878—1941), Денис Лук'янович (1863—1933), Іван Крип'якевич (1886—1967), Осип Турянський (1880—1953)
У лютому 1909 року українське освічене громадянство на Загальних Зборах одноголосно підтримало отця-деканаСтепана Городецького про заснування на початку 1909—1910 шкільного року приватної української гімназії філії Українського педагогічного товариства «Рідна школа» в Рогатині. На посаду першого директора гімназії було запрошено Михайла Галущинського, сина священика, поборника української національної ідеї.
15 вересня1909 року відбулося урочисте відкриття гімназії зразу з трьома класами, які підготував отець Омелян Ваньо на курсах у Заланові. Двоповерхову будівлю було зведено на народні кошти всього за шість місяців. Старанням священиків, громади, директора, вчителів гімназія стала справжнім духовним вогнищем в Галичині.
Учителі ревно дбали про виховання гімназистів у пошані і любові до християнських чеснот, про плекання високих ідеалів служіння рідній землі. В 1913 році старанням вчителів д-раНикифора Гірняка та Миколи Бабина заснована організація «Пласт». Наплив учнів був таким великим, що виникла потреба у будівництві у кілька разів більшої споруди. Завдяки активній праці комітету, всієї громади Рогатинського повіту, сприянні меценатів з усієї Галичини і з далекої Америки велику споруду, яка і сьогодні є архітектурною окрасою краю, було освячено у вересні 1912 року.
Перша світова війна перервала навчання. У Січові Стрільці пішли вчителі і старші гімназисти. Вони сформували Рогатинську сотню. Вело їх нестримне бажання у цьому вихорі великодержавницьких інтересів здобути власну волю і незалежність. Першим командантом УСС став Михайло Галущинський.
У післявоєнний час польська влада декілька разів закривала гімназію. Однак активна участь у долі гімназії Митрополита Андрея Шептицького, який два рази відвідував її особисто, рятувала цю цитадель високого духа і науки від остаточного знищення. У 1930 році на базі гімназії було відкрито Малу Духовну Семінарію. У 1931 році Головна Управа товариства «Рідна школа» відкрила нову гімназію під назвою «Приватна коедукаційна[1] гімназія імені князя Володимира Великого».
Шкідливою морально і політично визнала діяльність гімназії радянська влада, яка з приходом у Галичину у вересні 1939 року закрила її остаточно… Ліквідувавши гімназію, нова влада не змогла ліквідувати її дух, що оселився в свідомості і серцях краян.
Перший корпус Рогатинської гімназії в центрі міста
1 вересня 1991 року з Божим благословенням нове покоління рогатинців увійшло в історичну будівлю славної гімназії, щоб продовжити важливу справу своїх великих попередників. Першим директором став колишній гімназист Богдан Бандура.
1992 рік — посвячено гімназійний прапор, відроджено діяльність Пласту.
1993 рік — започатковано випуск літературно-мистецького часопису «Рогатинські світанки». Головним редактором став Богдан Дидик;
2005 рік — Рогатинська гімназія стала науковим майданчиком Всеукраїнського експерименту «Виховання духовності, національної свідомості особистості на засадах християнської моралі та національних цінностей українського народу».
↑Літопис УПА. Нова серія. — Київ — Торонто, 2010. — Т. 14. — С. 55.
Джерела
Нінель Клименко. Штрихи до педагогічної діяльності академіка І.П.Крип'якевича // Український історичний журнал. — К. — 2008. — № 2 (479) (бер.-квіт.). — С. 64-75. — ISSN 0130-5247.
.jpg)
