Народився 3 квітня1971 року в місті Салвадор. Вихованець футбольної школи клубу «Оларія» (Ріо-де-Жанейро). У дорослому футболі дебютував 1988 року виступами за команду клубу «Флуміненсе», в якій провів один сезон, взявши участь лише у 7 матчах чемпіонату. Наступного року перейшов до клубу «Брагантіно». З цією командою здобув свій єдиний титул переможця Ліги Пауліста, у 1989 році. 1992 року перейшов до «Гуарані» (Кампінас), в якому його партнерами по команді були Луїжау, Джалмінья та Аморозо[4]. Наступним клубом у кар'єрі Роберта став «Ріо-Бранко», кольори якого він захищав 1995 року.
Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Сантус», до складу якого приєднався 1995 року. Відіграв за команду з Сантуса наступний сезон своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Сантуса», був основним гравцем команди. Потім захищав кольори «Греміо», у складі якого провів наступні два роки своєї кар'єри гравця, та «Атлетіко Мінейру». У клубі з Белу-Оризонті здобув чемпіонство Мінас-Жерайс — Ліги Мінейро у 1990 році. З 2000 року знову, цього разу три сезони, з перервою на декілька місяців, які Роберт провів у «Сан-Каетану», захищав кольори команди клубу «Сантус». Граючи у складі «Сантуса» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди. Саме з «Сантосом» досяг найбільшого успіху в воїй кар'єрі, вигравши бразильську Серію A у 2002 році. Період з 2000 по 2002 роки став найяскравішим у кар'єрі Роберта, його ставили в один ряд з такими гравцями як Робінью, Елану та Дієгу. Зрештою, наприкінці 2002 року Роберт замінив Дієгу. Сезон 2003 року розпочав у «Сантусі», продовжив у японському клубі «Консадолє Саппоро», а завершив у «Корінтіансі». Протягом 2004—2006 років захищав кольори клубу «Баїя».
Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Америка» (Ріо-де-Жанейро), за команду якого виступав протягом 2007 року. Разом з командою фінішував на 3-му місці у Лізі Каріока та став фіналістом Кубку Гуанабара.
Виступи за збірну
6 березня 2001 року дебютував у складі національної збірної Бразилії у нічийному (3:3) товариському матчі проти Мексики. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала усього 1 рік, провів у формі головної команди країни 4 матчі.
У складі збірної був учасником розіграшу Кубка конфедерацій 2001 року в Японії і Південній Кореї. На турнірі зіграв у 3-ох матчах: проти Канади, Японії та, 7 червня 2001 року, проти Франції, який і став четвертим та останнім для гравця у футболці національної збірної.
Кар'єра тренера
Починаючи з 2015 року працює головним тренером клубу «Корінтіанс США», який фактично є закордонним філіалом легендарного бразильського клубу[5].
