Ризький державний театр оперети

Ризький державний театр оперети
56°57′30″ пн. ш. 24°07′38″ сх. д.
Країна	Латвія
Тип	театральна організація^d
Відкрито	1945 Реорганізовано в 1993
Колишні назви	Робочий театр Латвійської центральної ради профспілок, Державний театр музичної комедії
Керівництво	Головний режисер Ольґертс Дункерс (1989—1993)
Ідентифікатори і посилання

Ризький державний театр оперети — музичний театр, який працював в Ризі з 1945 по 1993.

Історія театру

Театр був створений в 1945. На момент створення носив назву Робочий театр Латвійської центральної ради профспілок і поєднував музичні і драматичні постановки. З 1946 називався Державним театром музичної комедії в репертуарі якого залишилися тільки музичні спектаклі.

Спочатку розміщувався в будівлі на вулиці Сарканарміяс, 10 (сьогоднішня вул. Брунініеку). На відкритті театру 9 лютого 1945 була показана п'єса Віліса Лациса «Невістка».

У 1964 перейменовується в Ризький державний театр оперети. Крім оперет, театр ставив опери, водевілі, мюзикли, зонг-опери. Важливим компонентом сучасного музичного спектаклю в кінці шістдесятих років ставати хореографічна складова.

У театрі працювали латиська та російська трупи, кожна з якої мала в своєму складі яскравих і талановитих виконавців.^[1]

У 1992, після підписання договору про реорганізацію, Ризький театр оперети припинив існування.

Головні режисери театру

• 1963—1978 — Волдемар Пуце]]
• 1978—1989 — Карліс Памше
• 1989—1993 — Ольґертс Дункерс

Головні диригенти театру

• 1946—1962 — Т. Веші
• 1963—1974 — Менделіс Баш
• 1974—1992 — Яніс Кайякс

Головні балетмейстери театру

• 1951—1956 — Хелена Тангіева-Бірзніеце
• 1965—1992 — Яніна Панкратов

Трупа театру

Солісти-вокалісти:

• Баяра Айна
• Бочкун Микола
• Вердіньш М.
• Вілгерте Ю.
• Глєбова Жанна
• Звея Едгарс
• Зірдзіньш В.
• Зірдзіня М.
• Калнакаркле І.
• Кепе Рамонс
• Кисельова А.
• Кожикова Альбіна
• Кресліньш Екабс
• Креслін А.
• Курзіна Л.
• Любій Дзінтра
• Місіньш Харій
• Озеров А.
• Пупшто З.
• Пучка Юріс
• Ракстіньш Вілніс
• Римар Л.
• Рушков Вілхелмсен
• Сніедзе Лілія
• Соловйов М.
• Спановський Інта
• Штейнбергс К.
• Штейнберга Р.

Диригент:

Едгарс Тонс]]

Гунарс Орделовскіс

Режисери:

Рудольф Балтайсвілкс

Ірина Лієпа

А. Стемпс

Арнолдс Буровс

Деякі постановки минулих років

• 1950 — «Гаспарон» Карла Міллекера
• 1952 — «Трембіта» Юрій Мілютін
• 1952 — «Кажан» Йоганна Штрауса (сина)
• 1954 — «В краю блакитних озер» Арвида Жілінскіса
• 1954 — «Блакитний гусар» Миколи Рахманова
• 1955 — «Шість маленьких барабанщиків» Арвида Жілінскіса
• 1956 — «Квітка Гаваїв» Пала Абрахама
• 1956 — «Сільва» Імре Кальмана
• 1958 — «Коли Адам у відпустці» Миколи Золотоносов
• 1959 — «Кливия» Н. Досталя
• 1960 — «Птахи без моря» Д. Раманіса і А. Крукліса
• 1963 — «Аннель» Е. Ігенбергі
• 1964 — «Хлопці бурштинового берега» Арвида Жілінскіса
• 1968 — «Купальниця Сюзанна» Гунара Орделовскіса
• 1970 — «Таємниця червоного мармуру» Арвида Жілінскіса
• 1970 — «Хліб-сіль на картопляні вулиці» Г. Раманса
• 1971 — «Пограбування опівночі» В.Мітровіча
• 1975 — «З підсолодженою пляшки» Імантса Калниньша за п'єсою Рудольфа Блауманіса
• 1976 — «Третій син батька» Яніса Кайякса
• 1976 — «Тоді в Севільї» С.Альошина
• 1976 — «Віденський вальс» В.Пуце
• 1979 — «Сестра Керрі» Раймонда Паулса за романом Теодора Драйзера
• 1981 — «Ще труба в похід кличе» Яніса Кайякса
• 1982 — «А ну, хлопці!» Раймонда Паулса

Примітки

1. «Латвийская Советская энциклопедия», главная редакция энциклопедий, Рига 1985

Література

• Рига: Енциклопедія = Enciklopēdija «Rīga» / Гл. ред. П. П. Еран. — Рига, 1989. — 60 000 прим. — ISBN 5-89960-002-0.