Фуді розпочав свою кар'єру в театрі, де продемонстрував свій талант у різних постановках. Його характерна манера гри та харизма допомогли йому отримати ряд помітних ролей у кіно і на телебаченні. Після успіху в "Сам удома", він продовжував зніматися у фільмах, а також з'являвся в телевізійних шоу.
Крім ролі Джонні, Ральф також відомий завдяки своїм роботам у таких проектах, як "Тридцяті роки" (1985) та "Слідопити" (1990). Упродовж своєї кар'єри він здобув визнання не лише за свої акторські здібності, а й за свою чуйність і дотепність у спілкуванні з колегами.
Раннє життя
Ральф Уеслі Фуді народився 13 листопада 1928 року в Чикаго, штат Іллінойс.[1] Виріс у родині з багатими культурними традиціями, що, безсумнівно, вплинуло на його подальший інтерес до мистецтва. З раннього віку він проявляв захоплення театром, а також виявляв талант у виконанні.
Після закінчення школи, Фуді продовжив навчання в університеті, де здобув освіту в галузі драми. Під час навчання він брав участь у різних театральних постановках, що дозволило йому відточити свої акторські навички.
У 1950-х роках Ральф Фуді почав свою професійну кар'єру в театрі. Він виступав у численних театральних компаніях, включаючи ті, що спеціалізувалися на експериментальних постановках. Його роботи на сцені привернули увагу критиків, і незабаром він почав отримувати запрошення на зйомки в кіно та на телебаченні.
Фуді продовжував працювати у театральній сфері, але поступово його кар'єра переходила в кінематограф. Його особливий стиль гри та харизма зробили його популярним серед режисерів та продюсерів, що врешті-решт призвело до його знакових ролей у таких фільмах, як "Сам удома".
Кар'єра
Ральф Фуді з'явився в кількох фільмах у 1980-х роках, серед яких був "Сирий угоду" з Арнольдом Шварценеггером та "Діллінджер" 1991 року, в якому також знявся актор Лоуренс Тірні, відомий своїми ролями гангстерів.
У 1990 році Фуді отримав одну з найзнаковіших ролей у своїй кар'єрі, зігравши гангстера Джонні у фільмі "Сам удома" та його сиквелі "Сам удома 2: Загублений у Нью-Йорку" у 1992 році. Як Джонні, Фуді з'являється в двох чорнобілих гангстерських фільмах всередині фільму, "Янголи з брудними обличчями" та його сиквелі "Ангели з ще бруднішими душами". Обидва фільми є пародією на класичний фільм 1938 року "Янголи з брудними обличчями" студії Warner Bros. Його фрази, такі як "Залиш здачу собі, брудна тварино" та “З Різдвом тебе, брудна тварино, і з Новим роком", стали культовими.
У "Сам удома 2: Загублений у Нью-Йорку" Фуді зіграв свою останню акторську роль. Спочатку планувалося, що він виконає роль персонажа на ім'я Снейкс, якого Джонні вбиває в першому "Ангели з брудними душами", а роль Джонні мав виконувати Майкл Гвідо. Однак, після операції на коліні Фуді не зміг зняти сцену смерті, в якій Снейкс падає на коліна, що призвело до зміни ролей.
Фуді також зіграв детектива Крейгі, алкоголіка та неуважного поліцейського з Чикаго у фільмі "Кодекс мовчання", а також поліційного диспетчера у "Брати Блюз". Він був відомий своєю неймовірною дотепністю та часто отримував прізвисько "Вітстер" на знімальному майданчику.
Після зйомок у "Сам удома 2: Загублений у Нью-Йорку" Фуді вирішив піти з акторської кар'єри. Він переїхав до Лексінгтона, штат Кентуккі, де прожив до кінця свого життя.
Особисте життя
У приватному житті Ральф Фуді зберігав певну міру приватності, але відомо, що він був одружений, хоча деталі його сімейного життя не завжди були на виду у громадськості.
Смерть
Ральф Уеслі Фуді помер 21 листопада 1999 року, всього через вісім днів після свого 71-го дня народження. Його смерть стала наслідком тривалої хвороби, про яку публіка не мала багато інформації.[2]
