Радлов Ернест Леопольдович

Ернест Леопольдович Радлов
Эрнест Леопольдович Радлов
Ернест Радлов
Ернест Радлов
Ернест Радлов
Народився20 листопада (2 грудня) 1854(1854-12-02)
Санкт-Петербург
Помер28 грудня 1928(1928-12-28) (74 роки)
Ленінград
ПохованняСмоленський лютеранський цвинтарd Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія, СРСР СРСР
Діяльністьфілософ, історик, бібліограф, викладач університету, Encyclopédistes, державний діяч Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materПетербурзький університет
Галузьісторія філософії
ЗакладСанкт-Петербурзький державний університет Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоРосійська академія наук[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоQ26208556?[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриQ4387758? Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиРадлов Микола Ернестовичd
Радлов Сергій Ернестовичd Редагувати інформацію у Вікіданих

Радлов Ернест Леопольдович (20 листопада (2 грудня) 1854(18541202), Санкт-Петербург — 28 грудня 1928, Ленінград) — російський історик філософії, філолог і перекладач. Син педагога і етнографа Л. Ф. Радлова.

Біографія

Закінчив історико-філологічний факультет Петербурзького університету, слухав лекції в Берлінському та Лейпцизькому університетах.

Читав курси лекцій з історії філософії, логіки і психології в ряді навчальних закладів Санкт-Петербурга. Публікувався в багатьох російських та закордонних філософських журналах. Впродовж багатьох років (1880—1899 і 1916—1927) працював в Імператорській публічній бібліотеці, пройшов шлях від помічника бібліотекаря до завідувача філософського відділення, в 1917—1924 — директор бібліотеки. Був членом наукового комітету при Міністерстві народної освіти і спершу помічником редактора, а з 1899 редактором «Журналу міністерства народної освіти». 1920 року обраний членом-кореспондентом Російської академії наук.

1887 року переклав на російську мову «Етику» Аристотеля. Під його редакцією були опубліковані російською «Феноменологія духу» Гегеля, твори Фіхте, Мальбранша тощо.

Спільно з Володимиром Соловйовим редагував філософську частину словника Брокгауза і Ефрона, написав понад сто словникових статей з філософії.

Вибрані праці

  • Этика Аристотеля (СПб, 1884);
  • Об истолковании Аристотеля (СПб, 1891);
  • Научная деятельность Каринского (СПб, 1895);
  • Учение Соловьева о свободе воли (СПб, 1911);
  • Очерк истории русской философии (СПб., 1912; 2-е изд Пг., 1920)
  • Владимир Соловьев. Жизнь и учение (СПб, 1913);
  • Философский словарь: Логика. Психология. Этика. Эстетика и история философии. 2-е изд. (М., 1913);
  • К. Гельвеций и его влияние в России (Пг., 1917);
  • Введение в философию (Пг., 1919);
  • Этика (Пг., 1921);

Посилання

  1. Орнитологические исследования Е.В. Козловой в Монголии в 1929 и 1931 гг. (по страницам экспедиционных дневников), The Ornithological Research Conducted by Elizaveta V. Kozlova in Mongolia in 1929 and 1931 (Based on the Expedition Journals) // Историко-биологические исследования — 2014. — Т. 6, вып. 4. — С. 60–79. — ISSN 2076-8176; 2500-1221
  2. Радлов, Эрнест Леопольдович // Энциклопедический словарьСПб: Брокгауз — Ефрон, 1899. — Т. XXVI. — С. 93.

Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!