Прісцилла Лейн

Прісцилла Лейн Priscilla Lane
Прісцилла Лейн у трейлері до фільму «Ковбой з Брукліну» (1938)
Прісцилла Лейн у трейлері до фільму «Ковбой з Брукліну» (1938)
Ім'я при народженні	Прісцилла Маллікан Priscilla Mullican
Народилася	12 червня 1915(1915-06-12) Індіанола, Айова,США
Померла	4 квітня 1995(1995-04-04) (79 років) Андовер, Массачусетс, США рак легень
Поховання	Арлінгтонський національний цвинтар
Громадянство	США
Діяльність	акторка
Заклад	Warner Brothers
Роки діяльності	1937 — 1948
Партія	Iowa Democratic Party^d
Чоловік	Орен Хеглунд Джозеф Говард
Діти	Джозеф Лоренс, Ханна, Джудіт, Джеймс
Брати / сестри	Rosemary Lane^d, Lola Lane^d і Leota Lane^d
IMDb	nm0485509
Прісцилла Лейн Priscilla Lane у Вікісховищі

Прісцилла Лейн (англ. Priscilla Lane), (нар. 12 червня 1915 — пом. 4 квітня 1995) — американська акторка. Наймолодша із сестер Лейн.

Біографія

Молоді роки

Прісцилла Лейн народилася 12 червня 1915 року в містечку Індіанола в Айові. Її батьками були лікар-стоматолог Лоренцо Маллікан та його дружина Кора Белл Хікс, яка до шлюбу працювала кореспонденткою в місцевій газеті Мейсі, штат Індіана. В родині вже було чотири доньки: Леотабель, яку зазвичай називали просто Леота, Марта, Дороті та Розмарі. Малікани раніше проживали в Мейсі, де народилися їхні три перші дитини. В 1907 році вони вирішили перебратися до Айови. Тут Лоренцо відкрив приватну стоматологічну практику. Подружжя мало великий дім із 22-ма кімнатами, більшість з яких здавало в оренду студентам, що приїздили на навчання до коледжу Сімпсон^[en].

Історична будівля колледжу Сімпсон

Кора заохочувала доньок співати та грати на музичних інструментах. Всі дівчата дуже полюбляли музику і всі певного часу вивчали музику на вечірніх курсах колледжу Сімпсон^[en].

В середині 20-х Леота залишила дім та вирушила до Нью-Йорка, щоб зробити музичну кар'єру. У 1928 році до неї приєдналася і Дороті. Дівчата жили разом і ходили на кастинги до театрів. Їм вдалося отримати запрошення від Гаса Едвардса до його шоу, але він наполіг на тому, щоб Дороті взяла псевдонім Лола Лейн. Тоді ж дівчата вперше виступили на Бродвеї. Марта в шоу-бізнесі зацікавлена не була. Вона одружилася з професором колледжу та переїхала в Де-Мойн. Вдома залишались лише наймолодші: Розмарі та Прісцилла. Кожного вікенду вони відвідували Де-Мойн, де брали уроки танців у Роуз Лоренц. Їхній перший професійний виступ відбувся 30 вересня 1930 року, коли вони дебютували у «Paramount Theater» Де-Мойну.

По закінченню середньої школи Прісциллі було дозволено поїхати до Нью-Йорку, щоб відвідати Леоту. Там дівчина вирішила поступити до драматичної школи Fagen School of Dramatics, і Леота погодилася заплатити вступний внесок. Незабаром після вступу в одній із шкільних постановок її побачив голлівудський шукач талантів Ел Елтман. Він запросив Прісциллу на кінопроби до студії MGM. Їй тоді виповнилося 16.

Перші кінопроби

Згодом Прісцилла писала подрузі в Індіанолу:

Леота пішлі за мною до якогось театру у хмарочосі. Там також були й інші дівчата. Одна з них була із розпущеним волоссям... Її ім'я Кетрін Гепберн. Не надто гарно, подумала я, але тут містер Альтман щось їй сказав. Також тут була Маргарет Саллаван, акторка з Бродвею!

Проби виявилися невдалими. Студії MGM Прісцилла Лейн не підходила, втім як і Кетрін Гепберн та Маргарет Саллаван, які також отримали відмову.

Початок кар'єри

В той час матір Кора пішла від чоловіка і разом з Розмарі приїхала до Нью-Йорку. Відразу почала брати активну участь в житті дівчат, направляючи їх на кастинги різних театральних постановок. Втім, особливого успіху не було. Та одного разу сестер почув Фред Ворінг, який був керівником оркестру. Він знайшов їх талановитими і привабливими. 1933 року вони із схваленням матері підписали контракт з Ворінгом. У той же час сестри змінили прізвище на Лейн. Фред Ворінг не лише гастролював із своєю групою, відомою як «Пенсильванці», а й щотижня виступав у радіо-шоу. Розмарі співала ліричні балади, а Прісцилла виконувала свінгові номери та жартувала з Ворінга та інший запрошених гостей. Швидко вона стала відомою як комедійна акторка. У цьому ж році їхні батьки офіційно розлучилися.

Разом з Ворінгом дівчата виступали близько 5 років. У 1937 році його разом із групою запросила студія Warner Brothers для участі у мюзиклі «Varsity Show». В головній ролі там знявся Дік Павелл. І Прісцилла, і Розмарі пройшли окремі кінопроби і були затверджені на ролі у стрічці. Розмарі там можна побачити у романтичних місцях з Пауеллом, а Прісцилла грає дівчину з коледжу, яка завжди в доброму гуморі. Після фільму Ворнери викупили контракти сестер у Ворінга та уклали з ними контракт на сім років.

Голлівуд

Першим фільмом Прісцилли після «Varsity Show» стала мелодрама «Чоловіки такі дурні», де був задіяний Гамфрі Боґарт. Після цього вийшла стрічка «Любов, Честь та поведінка». Її партнером в обох картинах був Вейн Морріс. Рекламний відділ студії запропонував Моррісу та Лейн разом з'являтися у місті. Для цього були всі підстави: вони подобалися одне одному та певний час зустрічалися. Але Прісцилла пазніше говорила, що ці відносини не були серйозними для жодної із сторін.

Сестри Лейн та Гейл Пейдж в трейлері до фільму «Чотири доньки»

В наступному фільмі, яким стала романтична комедія «Ковбой з Брукліну», вона, як і в дебютній стрічці, грає із Діком Павеллом. Загалом 38-го року вийшло п'ять картин за участі Прісцилли. Широку популярність дівчині принесла екранізація п'єси Джона Монкса та Фреда Фінклхоффа «Братик пацюк», театральна постановка якої з успіхом шла на Бродвеї. Це була історія про студентів військового університету в Вірджинії.^[3]

Фільм «Чотири доньки» знімав Майкл Кертіс^[4]. Вийшовши на екрани у вересні 1938 року, він відразу став хітом. У ролі чотирьох сестер Лемп знялися Прісцилла, Розмарі та Лола Лейн, а також Гейл Пейдж. Стрічка розповідає про музичну родину, яка створює пансіон, в якому оселяється композитор Фелікс Дітц. Всі сестри відразу вирішують привернути його увагу до себе. Фільм сподобався аудиторії, і згодом вийшли ще дві його частини: «Чотири дружини» та «Чотири матері». Також квартет Лоли, Розмарі, Прісцилли та Гейл Пейдж з'явився у картині «Відважні доньки», але в ньому йде мова про іншу родину.

Наступною роботою молодшої Лейн стала роль Еллен Мюррей в картині «Так, моя дорога донечко». В ній розповідається про молоду пару, вільну від забобонів. Еллєн кохає Дугласа, та він змушений залишити Америку і два роки працювати в Бельгії. Молоді люди вирішують провести разом останній вікенд, усамітнившись на березі озера. Стрічка, в якій неодружена пара проводить разом вікенд, викликала гостру критику моралістів і була заборонена в деяких штатах. Та це лише спричинило більшу цікавість аудиторії. Фільм став касовим хітом. Лейн отримала похвалу за живе виконання ролі. Було відмічено також і її партнера Джеффрі Лінна. Із Лінном Лейн зіграла у третині своїх фільмів.

По завершенні зйомок студія Warner Brothers серед інших, прислала запрошення в тур країною і двом сестрам Лейн: Розмарі та Прісциллі, а також Ерролові Флінну та Енн Шерідан. Це була рекламна акція в підтримку першого вестерна Флінна «Додж-Сіті». Лейн була рада набути подібного досвіду та змозі побачити країну.

Прісцилла на обкладинці журналу «Picture Play» (1940)

1939 року вийшов фільм-нуар «Ревучі двадцяті, або Доля солдата в Америці». Лейн грала співачку у нічному клубі, яка збирається одружитися із юристом Ллойдом, та стає об'єктом бажання гангстера Едді. Головні ролі в картині зіграли Джеймс Кегні та Гамфрі Боґарт. Згодом цей фільм біло визнано справжнім шедевром і нестаріючою класикою «гангстерського» кіно.

Прісцилла Лейн отримувала 750 доларів на тиждень: фантастична зарплатня як на епоху депресії і мізерна у порівнянні із окладами інших зірок студії. Акторка вимагала підвищення зарплатні. Наступна стрічка, в якій вона мала грати — «Гроші та жінка» здалася їй непристойною, і Лейн не вийшла на знімальний майданчик. Її було замінено на Бренду Маршалл.

Лейн запропонували головну роль у фільмі «Моє кохання повертається», романтичній комедії про скрипальку. Вона знову відмовилася. Роль зіграла Олівія де Гевіленд.

1941 року на екрани все ж вийшли такі стрічки із участю Лейн як «Дівчина на мільйон» та «Блюз уночі». Режисером останнього, до речі, став киянин Анатоль Літвак.

Останнім фільмом Лейн на студії Warner стала специфічна комедія Френка Капри «Миш'як та старі мережива», зйомки якої йшли з 20 жовтня по 16 грудня 1941 року. Після цього за взаємною згодою контракт було розірвано після п'яти років співпраці. А стрічка не виходила до прокату ще три роки.

1942 року акторка підписала контракт на один фільм із студією Universal. Ним став воєнний трилер «Диверсант» Альфреда Гічкока. Сам режисер бачив у головних ролях Барбару Стенвік і Гері Купера. Студія наполягала, що грає вона прекрасно, і дійсно, після виходу фільму, Лейн отримала високу оцінку своїх здібностей.

Незабаром вона зіграла ще у двох картинах: «Срібній королеві», де перетворилася на власницю грального дому у Сан-Франциско у 70-х роках XIX сторіччя, та «Найзліші людині на землі», в якій вона зіграла разом із Джеком Бенні. Після цього вона залишила кінематограф і присвятила себе родині. У травні 1942 року одружилася із Джозефом Говардом, і весь час до закінчення Другої світової війни переїздила з ним по країні з однієї військової бази на іншу. Часто вона виступала в армійських таборах, показуючи власне шоу.

По закінченню війни Лейн ненадовго повернулася у кіно в 1947 році, зігравши у комедії «Fun on a Weekend». Відгуки були дуже схвальними, писали, що після повернення талановита акторка повинна більше зніматися. Та Лейн мала більше бажання бути поруч з родиною. За два роки до цього вона народила першого сина.

1948 року Лейн пристала на пропозицію Лоуренса Тірні зіграти в фільмі-нуар «Охоронець». З цього приводу вона висловлювалась так: «Я не розуміла, як сумую за зйомками, допоки не повернулася. Я люблю цю роботу і сподіваюся зробити багато, знятися у багатьох картинах». Але «Охоронець» став її останнім фільмом. Очікуваний контракт студія RKO не запропонувала.

1958 року Лейн зробила власне шоу, яке транслювала одна телекомпанія в Бостоні. Воно велося один рік. Після цього Прісцилла Лейн залишила шоу-бізнес.

Особисте життя

Наприкінці 30-х років Лейн почала зустрічатися із помічником режисера та сценаристом Ореном Хаглундом. Вони одружилися в Аризоні 14 січня 1939 року. Наступного дня вона від чоловіка пішла, а шлюб незабаром було анульовано.

У листопаді 1941 року заручилася із видавцем Джоном Баррі. В інтерв'ю журналу «Photoplay» Лейн казала, що сподівається на скоріше одруження і буде продовжувати зніматися у кіно.

Прісцилла Лейн на обкладинці журналу «Mundo Argentino» (1945)

Та на початку 1942 року акторка зустріла Джозефа Говарда, молодого лейтенанта військово-повітряних сил США. Заручини із Баррі було розірвано. Він був уродженцем штату Массачусетс, до війська приєднався чи не відразу по закінченню колледжа у 1939 року. Говард узяв коротку відпустку і вони одружилися 22 травня 1942 року у Лас-Вегасі. По закінченні війни подружжя жило в Нью-Мексико. Сина Джозефа Лоренса вона народила в останній день 1945 року. У 1946 року, по закінченні служба Джо, родина переїхала до Вікторвіллю у Каліфорнії. Чоловік, який раніше вивчав машинобудування, став будівельним підрядником. 17 квітня 1950 року народила дочку Ханну. У червні 1951 року вони переїхали до Массачусетсу. Остаточне рішення чоловік залишив за Прісциллою, вона ж просто закохалася у ці місця. Говарди оселилися в містечку Андовер. 22 серпня 1953 року народила доньку Джудіт. Четвертою дитиною став син Джеймс, який народився 4 грудня 1955 року, коли його старшому брату було майже десять.

Прісцилла Лейн була глибоко релігійною жінкою. Вона, як і її сестра Лола, прийняла католицтво, і вся родина разом часто ходила до церкви. Лейн також брала участь у католицькій благодійності.

У своєму саду акторка полюбляла вирощувати квіти та овочі. Часто вона бувала волонтеркою у місцевих лікарнях. Вона відмовилась від продовження кар'єри, не давала інтерв'ю і не відповідала фанатам поштою.

У липні 1972 року чоловік залишив свій бізнес, і вони переїхали до літнього будинку у Нью-Гемпширі. Через чотири роки, 18 травня 1976 року, він раптово помер у віці 60 років. Лейн залишилася в Деррі. Вона займалася волонтерською діяльністю та своїм садом, намагаючись взяти себе в руки.

У 1994 році у Прісцилли виявили рак легенів. Вона переїхала до будинку людей похилого віку в Андовері, поближче до старшого сина Джо та його родини. Вона померла о 7.30 4 квітня 1995 року від раку легенів та серцевої недостатності у віці 79 років. Прощальну меса пройшла у церкві Святого Метью у Віндхемі, Нью-Гемпшир. Поховали Прісциллу Лейн на Арлінгтонському цвинтарі, поруч із чоловіком.

Вибрана фільмографія

• 1938 — Ковбой з Брукліну — Джейн Харді
• 1938 — Чотири доньки — Енн Лемп
• 1938 — Братик пацюк — Джойс Винфрі
• 1939 — Так, моя дорога донечко — Еллєн Мюррей
• 1939 — Відважні доньки — Буфф Мастерс
• 1939 — Ревучі двадцяті, або Доля солдата в Америці — Джин Шерман (Харт)
• 1939 — Чотири дружини / Four Wives — Енн Лемп Дітц
• 1940 — Братик пацюк та дитина — Джойс Винфрі
• 1941 — Чотири матері — Енн Лемп Дітц
• 1941 — Дівчина на мільйон — Пем МакАлістер
• 1941 — Блюз уночі — Джинджер Пауелл
• 1942 — Диверсант — Патриція «Пет» Мартін
• 1942 — Срібна королева — Коралі Адамс
• 1943 — Найзліша людина на землі — Джейні Браун
• 1944 — Миш'як та старі мережива — Елейн
• 1948 — Охоронець — Доріс Брюстер

Примітки

1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
2. Deutsche Nationalbibliothek Record #140686304 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
3. На зйомках цього фільму зустрілися Рональд Рейган та Джейн Вайман. Згодом вони побралися.
4. Через чотири роки він стане режисером знаменитої «Касабланки»

Посилання